Справа №694/3251/24
провадження № 1-кс/694/1157/24
12.12.2024 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 26.11.2024.
Вказана скарга обґрунтована тим, що 26.11.2024 року ним, ОСОБА_3 було подано заяву до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про вчинення кримінального правопорушення невідомими особами, які за твердженнями скаржника 26.11.2024 приїхали до комплексу будівель за адресою смт. Єрки, вул. Звенигородська, 1, які на праві приватної власності належать ПРАТ «Промінь» та вимагали надати їм прохід на територію вказаного підприємства, при цьому не пред'явивши жодних документів, що підтверджували їх особи та документів на що надають право на входження на територію приватної власності. Вказаними діями на думку заявника зазначеними невідомими особами було вчинено кримінальні правопорушення, а саме: протидія законній господарській діяльності, незаконне проникнення до володіння, перевищення влади або службових повноважень. Станом на момент звернення із даною скаргою, скаржник не отримав від посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області будь-якого повідомлення про результати розгляду вищевказаної заяви, що підтверджує факт бездіяльності і невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
У зв'язку з цим, заявник просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб Звенигородський РВП ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості за його заявою від 26.11.2024 до ЄРДР за ст. 162, 206, 365,426-1 КК України. Про внесення відомостей повідомити заявника ОСОБА_3 на поштову адресу шляхом надсилання витягу з ЄРДР.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10.12.2024 року матеріали зазначеної скарги були передані судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі. Крім того вказав, що зазначені особи не заходили на територію підприємства, а просто вимагали їх туди допустити і їх особи встановити не вдалося.
Представник Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, заслухавши пояснення скаржника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Згідно із приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне
правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 26.11.2024, яка отримана Звенигородським РВП у той же день.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Так, згідно правового висновку, який висловлений у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Дослідивши матеріали скарги за зверненням ОСОБА_3 , слідча суддя вважає, що у ній відсутні об'єктивні відомості, які б свідчили про правопорушення склади яких наявні на думку заявника так само як і будь-які інші правопорушення.
Так, ст. 206 КК України передбачає відповідальність за протидію законній господарській діяльності, тобто протиправну вимогу припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства
над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання. Разом з тим з описаних заявником дій невстановлених осіб не вбачається, що останні перешкоджали будь-яким чином господарській діяльності підприємства, вони лише як стверджує заявник знаходились коло в'їзду на територію підприємства і вимагали допуску до неї, який їм надано не було. Яким чином вказані дії могли вплинути на господарську діяльність товариства, з урахуванням того, що дані особи не перебували навіть на його території, заявник не обгрунтовує.
Об'єктивна сторона злочину виражається в протидії законній господарській діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 206 КК вона розуміється як протиправна вимога:а) припинити займатися законною господарською діяльністю; б) обмежити таку діяльність; в) укласти угоду, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю; г) не виконувати укладену угоду, невиконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами; пошкодження чи знищення їхнього майна. Разом з тим жодні такі вимоги згідно з описаними скаржником подіями не заявлялися.
Ст. 162 КК України предбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку. При цьому як стверджує скаржник такі дії були здійснені у формі замаху на вказаний злочин. Разом з тим вимогу надати дозвіл на входження на приватну територію жодним чином не можна розглядати як замах на незаконне проникнення, оскільки жодних інших дій вказані особи не вчинили.
Ст. 365 КК України передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Суб'єктом даного злочину є службова особа. Перевищення влади належить до злочинів із матеріальним складом і визнається закінченим при заподіянні наслідків у вигляді істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб або державним чи громадським інтересам.
Разом з тим скарржник не вказує, що будь-яка з осіб, які були учасниками події є службовою особою та не зазначає, яка саме істотна шкода була завдана такими особами.
Заява (повідомлення) ОСОБА_3 , відомості про кримінальне правопорушення за якою скаржник просить внести в ЄРДР містить виключно незгоду із діями невстановлених осіб, які висловлювали бажання пройти на приватну територію.
Беручи до уваги, що заявником не вичерпані цивільно-правові та адміністративно-правові засоби судового захисту від імовірних порушень його прав та законних інтересів, звернення в даному випадку за захистом в порядку кримінального судочинства є передчасним і таким, що не відповідає заявленій меті, та, в свою чергу, не порушує дискрецію суду у вирішенні даних питань в іншому порядку, ніж в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що зазначені скаржницею відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу. Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами. Відтак в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 303, 307, 309 КПК України,
У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1