Справа № 216/216/24
Провадження № 3/216/426/24
06 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
26 грудня 2023 року інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області сержантом поліції Каркушаєвим О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 639248 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що 26 грудня 2023 року об 11:19 год біля будинку № 132 вул. 129-ї бригади територіальної оборони в м. Кривому Розі ОСОБА_1 керував автомобілем «ВМW 7281», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, оскільки не склав іспит після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
У своєму рішенні у справі «Калашником проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Враховуючи те, що справа знаходиться у провадженні суду вже тривалий час, суд вважає можливим слухати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, приходжу до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Із досліджених письмових матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суду надано лише рапорт інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Гаркуші Б., зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права.
Постановою ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області від 27.03.2023 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Разом з тим, довідкою т.в.о. інспектора ВАП ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Кузьменко Н. від 27.12.2023 встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 .
Матеріали справи не містять доказів позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
Водночас будь-яких інших безсумнівних доказів, а також документів і матеріалів, що містять інформацію про адміністративне правопорушення та підтверджують викладені в протоколі обставини, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог статей 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на наведене застосування уповноваженими на те органами (посадовими особами) заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та в точній відповідності з законом, тому правова кваліфікація дій особи як правопорушника за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) КУпАП, і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності з накладенням певного стягнення за це без відповідної належної доказової бази є грубим порушенням вимог закону.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про недоведеність наявними в ній матеріалами об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вони оформлені у неналежній процесуальній формі та не узгоджуються між собою.
При цьому за вказаних фактичних даних дійти безсумнівного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення також неможливо, оскільки викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості в частині встановлення вини останнього не підтверджені належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, обов'язок збирання та оформлення яких покладається на поліцейського уповноваженого підрозділу, що виключає адміністративну відповідальність за такою правовою кваліфікацією з огляду навимоги ст. 62 Конституції України, за якою обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви стосовно події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).
Ураховуючи все наведене вище, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В.Онопченко