Справа № 192/3411/24
Провадження № 1-в/192/741/24
Ухвала
Іменем України
17 грудня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву засудженого
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України,
Засуджений звернувся до суду з заявою про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України у зв'язку з тим, що він вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року засуджений на підставі ст. 71 КК України за ч. 4 ст. 185 КК України, а вказане діяння декриміналізоване.
У судове засідання прокурор, представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)», засуджений не з'явилися. Повідомлені про місце та час розгляду подання належним чином.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 539 КПК України, згідно якої неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, судом здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів, у відповідність до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши додані до заяви матеріали вважає, що остання не підлягає задоволенню з таких підстав.
З вироку Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений до 2 років позбавлення волі за вчинення 10 серпня 2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а розмір завданої шкоди складає 4000 гривні 00 копійок.
Остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців було призначено за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року.
Копію вказаного вироку суду не надано, а суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.
Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Закон № 3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення, набув чинності 09 серпня 2024 року.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Судом встановлено, що розмір шкоди, яка завдана ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України станом на 10 серпня 2022 року перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян. Тому вказане діяння не є декриміналізованим.
Отже на даний час ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року, а діяння за яке він відбуває покарання не декриміналізоване.
Суд вважає, що звільнення ОСОБА_3 від покарання, яке було призначено йому вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року за правилами ст. 71 КК України, тобто фактично вирішення питання про звільнення від покарання, яке було призначене іншим вироком, а саме - вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року, є втручанням у резолютивну частину цього вироку, а тому не належить до повноважень суду під час розгляду питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Вказане не позбавляє можливості вирішити питання про звільнення засудженого від покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України.
Тому заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1