Справа № 191/3994/24
Провадження № 1-кп/191/344/24
17 грудня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, працездатний, не працює, не навчається, неодружений, немає на утриманні дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.04.2024 р., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , вступив з невстановленою слідством особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, у змову на вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконною порубкою дерев.
У подальшому в цей же день (29.04.2024), в невстановлений слідством час, але не пізніше 22-03 год. ОСОБА_4 , разом з невстановленою слідством особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, прибули до місця знаходження захисних насаджень, що розташовані в лісопосадці, неподалік с.Романівка Синельниківського району Дніпропетровської області, поза межами населеного пункту з геолокацією (48.438438,35.610917), що відноситься до території Зайцівської сільської ради, Синельниківського району Дніпропетровської області.
Перебуваючи у вказаній лісопосадці, 29.04.2024 р. з невстановленого слідством часу до 22-03 год. ОСОБА_4 , разом з невстановленою слідством особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, за допомогою бензинової пили «Shtil», яку останні використовували в якості знаряддя кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, не маючи спеціального дозволу та лісорубного квитка, без законних на те підстав, шляхом спилу основи - відділили від кореня до ступеня припинення росту 8 дерев, які росли в даній полезахисній лісосмузі, а саме:
-1 дерево з діаметром ствола в області пня 18,1-22 см.;
-4 дерева з діаметром ствола в області пня 34,1-38 см.;
-1 дерево з діаметрами ствола в області пня 38,1 -42 см.;
-1 дерево з діаметром ствола в області пня 46,1-50 см.;
-1 дерево з діаметром ствола в області пня 55 см.
Після чого, ОСОБА_4 разом з невстановленою слідством особою, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, знаходячись у тому самому місці, розпиляли стовбури вищевказаних дерев на менші фрагменти за допомогою бензинової пили. В цей час, приблизно о 22-03 год. 29.04.2024 р. незаконні дії ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, були помічені та припинені свідком ОСОБА_5 , яка в подальшому повідомила про вказаний факт до поліції.
Розмір шкоди державним інтересам у сфері охорони природного навколишнього середовища, завданих незаконними діями ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, відповідно до орієнтованого розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок вирубування дерев до ступеня припинення росту, у лісосмузі, розташованій поблизу с. Романівна, Синельниківського району, Дніпропетровської області координати на карті (48.438438,35.610917), що підтверджується висновком економічної експертизи № СЕ-19/104-24/24373-ЕК від 20.06.2024 р., складає 106 194,41 гривень та відповідають тяжким наслідкам.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст. ст.246 КК України, повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та пояснив, що увечері 29.04.2024 року він зі своїм знайомим, прізвища якого не знає, вирішили поїхати напиляти дерев для опалення будинку, так як у селі немає газу. Він взяв бензопилу «Shtil» у чоловіка сестри та зі знайомим поїхали спочатку попутками, а потім пішки йшли. На місці спиляли вісім дерев, з яких 6 чи 7 розпиляли на частини. Потім приїхав автомобіль і жінка з сільради с.Майське разом з чоловіком викликала поліцію. Розуміє, що їхніми діями завдана шкода, тому буде її відшкодовувати.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та матеріалів кримінального провадження, які стосуються речових доказів, витрат на проведення експертизи та характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.4 ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином;
- характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння;
- дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений;
- обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
- обставин, що обтяжують покарання відсутні.
Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відношення винного до скоєного, думку учасників судового розгляду щодо міри покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованої статті, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.
Однак, з урахуванням особи обвинуваченого та позиції прокурора щодо призначення покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов'язків, визначених ч.1 ст.76 КК України.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч.10 ст.100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України) та у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п.1 ч.1 ст.96-2 КК України).
Враховуючи, те, що бензопила «Shtil» є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, то вона підлягає конфіскації в дохід держави.
У даному кримінальному провадженні проведено експертизу, вартість якої складає 3029,12 гривень. Вказані витрати документально підтверджені, отже, в порядку ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Крім того, Виконавчим комітетом Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в межах кримінального провадження було подано позовну заяву, в якій просили стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 106 194,41 грн.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши позовну заяву, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно із вимогами ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов.
Частиною 1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У судовому засіданні встановлено і це доведено матеріалами кримінального провадження, що позивачу вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 106 194,41 грн.
Однак, судом встановлено, що вказана матеріальна шкода була спричинена злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правами фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (постанова КЦС ВС від 11.09.2019 у справі № 648/1525/15-ц).
Подібне роз'яснення також надано судом у абзаці 2 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», згідно з яким солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
У зв'язку з тим, що шкоду у сумі 106 194,41 грн. Виконавчому комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області було завдано спільними діями обвинуваченого ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, то з обвинуваченого необхідно стягнути половину суми завданої шкоди - 53 097,07 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75, ст.76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, за умови, що протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 3029,12 грн.
Речовий доказ: CD диск з відеозаписом з мобільного телефону свідка ОСОБА_5 залишити в матеріалах кримінального провадження
На підставі ст.96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, конфіскувати бензопилу «Shtil» в дохід держави.
Фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини в кількості 250 шт., що були передані на зберігання ОСОБА_5 , повернути Виконавчому комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2024 року арешт на фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини в кількості 250 шт. та бензопилу «Shtil».
Позовну заяву Виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Виконавчого комітету Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області збитки, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 53 097,07 грн.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1