Справа № 214/10778/24
1-кс/214/1569/24
17 грудня 2024 року слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення вкримінальному провадженні №12024041750001619 від 11.12.2024 за ознаками, передбаченого ч.4 ст.185 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, без реєстрації та фактично місця проживання, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду розвідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону, у військовому званні «рядовий», раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 23.03.2022 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК, ч.1 ст.70 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відбуття покарання обчислювати з часу затримання 24.07.2021. Зарахувати в строк відбуття покарання перебування під вартою з 21.02.2021 по 19.07.2021.
- 01.05.2024 на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 9 місяців 25 днів;
Слідчий СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, ОСОБА_6 25.08.2022 року призваний на військову службу під час загальної мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №222 від 22.06.2024 ОСОБА_6 . зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду розвідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 -142-РС від 23.08.2024 рядовому ОСОБА_6 , колишньому посаду розвідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призупинити військову службу з 23.03.2024 року, в зв'язку з самовільним залишенням військової частини 22.08.2024 року.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи колишнім розвідником 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, рядовий ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних сил України.
Незважаючи на це, рядовий ОСОБА_6 всупереч вище зазначених норм чинного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях та вчинив корисливий майновий злочин при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_6 , 06.12.2024 приблизно об 13:30 годині, діючи повторно, в період дії воєнного стану, перебуваючи разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та розпиваючи спиртні напої, в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , діючи в умовах воєнного стану, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
? мобільний телефон марки «Samsung J6+ 32GB SM-J610FN/DS» IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 червоного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4229 від 16.12.2024 року становить 1825,00 гривень;
? грошові кошти у сумі 2000 тисячі гривень номіналами купюр 1000 тисяча у кількості двох штук.Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 3825,00 гривень.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану.
16.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення особою кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу суд повинен враховувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним та обвинуваченим кримінального правопорушення.
Так, в ході проведеного досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні зібрано доказову базу, яка є достатньою, належною та допустимою, на підставі якої є цілковита обґрунтованість підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, зокрема підозра підтверджується наступними доказами:
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 12.12.2024;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.12.2024;
-Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9 від 12.12.2024;\
-Постанова про визнання речовим доказом від 12.12.2024 року;
-Висновок експерта №4229 від 16.12.2024;
-Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 16.12.2024;
-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 17.12.2024.
Зазначені матеріали дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік і стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці постійного проживання; наявність судимостей у підозрюваного та ін.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , відноситься до категорії тяжкого злочину, оскільки санкція частини ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зобов'язаний оцінити в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою (а це покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років).
Зазначені вище обставини, дають змогу беззаперечно стверджувати, що запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою - неможливо.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, розмір застави визначати у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати йому домашній арешт.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечувала проти обрання її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, виходячи з наступного.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України та вручене підозрюваному ОСОБА_6 об 08-30 год. 17.12.2024.
Згідно витягу з кримінального провадження №12024041750001619 від 11.12.2024 розпочато досудове розслідування по кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
16.12.2024 ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На думку суду, обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою є виправданим.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого умисного, злочину проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.Оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, тобто не має законних, належних та достатніх засобів для існування. Раніше судимий за вчинення тотожних злочинів, підозрюється у повторному вчиненні тяжкого злочину, яке було вчинено під час умовно-дострокового звільнення. Крім того, ОСОБА_6 без місця реєстрації та фактичного місця проживання. Тобто, враховуючи вищевикладене, так як ОСОБА_6 був неодноразово судимим тому, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від суду, тим самим перешкоджати об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності.Підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілого, з якими він знайомий особисто з метою примушування до зміни показів у суді в разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою. Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 є неодноразово судимим. У зв'язку із цим існують достатні підстави вважати ОСОБА_6 є особою, яка схильна до отримання доходу злочинним шляхом, що обґрунтовано свідчить про наявність ризику того, що перебуваючи на волі, він буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення саме з корисливих мотивів.
Враховуючи спосіб життя підозрюваного, який не має постійних доходів, раніше неодноразово судимий, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей та інших осіб, вважаю, що не виключається можливість того, що ОСОБА_6 може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого й вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики щодо цього є дійсними та триваючими, а більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в майбутньому та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, слідчий суддя під час розгляду клопотання, у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 даного кримінального правопорушення, що є тяжким злочином, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, характеризуючі данні про його особу, і вважає підозрюваного суспільно небезпечною особою як для суспільства в цілому так і для окремих громадян. Перебуваючи на волі останній може ухилитись від органів досудового розслідування та суду. Вважаю, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, з моменту затримання.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі ст. 182 КПК України, вважаю, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 слід визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 181, 183, 184, 186, 192 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.02.2024 включно.
Взяти під варту ОСОБА_6 в залі суду негайно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121 120 (сто двадцять однієї тисячі сто двадцяти) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1