Справа № 214/7076/24
3/214/3058/24
Іменем України
11 грудня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи, що притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Ямкового В.І.,
05.08.2024 о 11 год. 25 хв., в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. Вільної Ічкерії, біля будинку №11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475186, 475188, факт руху зафіксований на відеореєстратор Xiaomi. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 05.08.2024, приблизно о 11-25 годині, він рухався на автомобілі Audi Q5 по вул.Вільної Ічкерії, і порушив ПДР України, а саме, виконуючи маневр розвороту, не пропустив зустрічний автомобіль, у зв'язку з чим був зупинений працівниками поліції, які винесли щодо нього постанову. Він сплатив штраф за вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскільки не заперечував свою вину. При цьому, наполягає на тому, що під час зупинки транспортного засобу під його керуванням, він знаходився у тверезому стані. Разом з цим, працівники поліції зазначили, що у нього неприродній колір обличчя, тому в них є підозра, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Потім, поліцейські запропонували йому проїхати на огляд в медичний заклад, але він відмовився, оскільки у нього була запланована робоча зустріч і він поспішав. Після того, як він відмовився, приблизно через 20 хвилин, працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, за кермо він більше не сідав, його забрав водій ОСОБА_2 , який сів за кермо його автомобіля. Разом з цим, коли вони їхали на ПНД, водій, також, порушив ПДР України, за що його зупинили співробітники поліції та винесли щодо нього постанову, наклавши стягнення у виді штрафу. У зв'язку з тим, що його з водієм другий раз зупинили поліцейські, він не встиг пройти огляд в медичному закладі упродовж двох годин.
Окрім того, в судовому засіданні була допитана ОСОБА_3 , яка зазначила, що працює лікарем у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. 05.08.2024 вона брала сечу та кров для проведення аналізу на наявність наркотичних засобів. Оскільки результатів всіх тестів на той час не було, висновок був нею складений 06.08.2024. При цьому, лабораторно не було виявлено вміст наркотичних засобів в біологічному матеріалі. Також, лікар зазначила, що за 1-2 години можливо провести детоксикацію організму від наркотичних засобів і вивести їх за допомогою крапельниць та препаратів. Огляд ОСОБА_1 був розпочатий о 14-34 годині.
Захисник Ямковий В.І. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання захисник звернув увагу на те, що підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан сп'яніння фактично стало не виявлення в нього ознак сп'яніння, а виявлення при встановленні особи водія в планшеті фактів неодноразового складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, захисник стверджує, що перелічені ознаки наркотичного сп'яніння, вказані у протоколі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на відеозаписі таких ознак у ОСОБА_1 не встановлено. Окрім того, захисник зазначає, що працівниками поліції не видавалось ОСОБА_1 направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, а те направлення, що долучено до матеріалів справи, було складено вже після оформлення протоколу за відсутності водія. Також, на думку захисника, з боку працівників поліції мала місце провокація вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності його ознак, оскільки останні спонукали водія на проходження медичного огляду, а в подальшому, спровокували відмову від його проходження, склавши протокол. В підтвердження вказаної обставини захисник посилається на постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2024 та Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.05.2024, якими провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП були закриті, у зв'язку з відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення. Окремо, захисник звертає увагу на ту обставину, що одразу після відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, він викликав водія ОСОБА_2 для того, щоб той відвіз його до медичного закладу задля проходження огляду на встановлення стану сп'яніння. Разом з цим, автомобіль під керуванням вказаної особи, також, був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вдалося пройти медичний огляд лише через 3 години 10 хвилин, тобто з порушенням встановленого двогодинного строку. Отже, з урахуванням всіх зазначених вище обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисник вважає, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника та допитавши свідка, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №107972 від 05.08.2024, відповідно до якого 05.08.2024 о 11 год. 25 хв., в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. Вільної Ічкерії, біля будинку №11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475186, 475188, факт руху зафіксований на відеореєстратор Xiaomi. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «КБЛНПД » ДОР щодо ОСОБА_1 від 05.08.2024, в зв'язку з виявленням у останнього ознак наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя (а.с.2);
- рапортом поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області рядового поліції Войналович В. від 05.08.2024, відповідно до якого 05.08.2024, під час несення служби у денну зміну, екіпажем Буран-302 було зупинено транспортний засіб Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням ним правил дорожнього руху. Під час перевірки документів та спілкування з водієм, у останнього було виявлено явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Посвідчення водій надав у застосунку «Дія». Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі КП «КБЛНПД» ДОР, водій ОСОБА_1 відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось. Тимчасовий дозвіл не видавався. Зафіксовано на бодікамери 475177, 475186, 475188 та відеореєстратор Xiaomi. Водія було відсторонено шляхом передачі транспортного засобу іншому водієві (а.с.3);
- довідкою з національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України від 06.08.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 (а.с.4);
- відтвореними в судовому засіданні відеозаписами з бодікамер поліцейських від 05.08.2024, які містять фіксацію обставин зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з його відмовою від проходження огляду на вимогу працівника поліції на встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.5).
Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Відповідно до п.2.5 ПДР України закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а ще й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення вимог п.2.5 ПДР України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності таких обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи (водія) пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан наявності чи відсутності стану сп'яніння;
- наявність категоричної відмови особи, як водія транспортного засобу, пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суд вважає за необхідне зауважити, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, щодо якої є підстави вважати, що вона керує транспортним засобом у стані сп'яніння, стосовно її бажання проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Натомість, ОСОБА_1 не ставиться у провину керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, оскільки він притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову пройти відповідний огляд, що є окремим складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, у судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 , під час подій 05.08.2024, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтоване пред'явлення інспектором патрульної поліції вимоги щодо доцільності проходження ним огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння. При цьому, з самого початку спілкування з ОСОБА_1 , інспектор поліції декілька разів зазначив, що у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим пред'явлено вимогу на проходження огляду (clip-0).
Окремо, суд зазначає, що поліцейським було повідомлено водію, що у нього є ознаки наркотичного сп'яніння. Вказані твердження можуть бути спростовані лише в один спосіб, а саме проходженням водієм на вимогу поліцейського відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому, висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп'яніння з перерахуванням таких ознак, зазначених в положеннях Інструкції, законодавець відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб, тобто шляхом проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
Вказані обставини, на думку суду, підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, які, в свою чергу, стали підставою для пред'явлення інспектором поліції вимоги про необхідність проходження огляду на наявність стану сп'яніння.
У зв'язку з викладеним вище суд не приймає до уваги твердження захисника з приводу того, що перелічені ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені в протоколі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на відеозаписі таких ознак у ОСОБА_1 не встановлено.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських, що були відтворені судом під час розгляду справи, які містять факт відмови останнього від проходження огляду на вимогу працівника поліції на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Дослідженням зазначених відеозаписів судом встановлено, що поліцейськими був зупинений автомобіль Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, в поліцейських виникла підозра у вживанні водієм наркотичних засобів, тому останньому було повідомлено про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що він відмовився (clip-1, 01-01 хвилина відеозапису). У водія ОСОБА_1 після вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, був вибір - пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак сп'яніння, або відмовитися від проходження такого огляду.
Отже, як на думку суду, волевиявлення водія ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських на дотримання положень п.2.5 ПДР України, правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складання відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, як слідує з переглянутого відеозапису, під час спілкування з інспекторами поліції, ОСОБА_1 пояснив, що знає, що за відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, передбачена відповідальність (clip-0, 06-38 хвилина відеозапису).
Щодо посилання захисника на наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, складеного щодо ОСОБА_1 на підтвердження того, що 05.08.2024 він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, суд їх не приймає до уваги, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, а саме за його відмову від проходження медичного огляду на встановлення такого стану, що, як уже зазначалося вище, є окремим складом правопорушення, встановленим диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, проведений 05.08.2024 КП «КБЛНПД» ДОР огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння, не може бути належним доказом та жодним чином не спростовує факту відмови останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Фактично, необхідності проходити такий огляд в порядку самозвернення у ОСОБА_1 не було, оскільки в даному випадку протокол складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в такому стані, що є окремим складом правопорушення.
Так само, з підстав зазначених вище, суд не приймає до уваги посилання захисника на ту обставину, що одразу після відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, він викликав водія ОСОБА_2 для того, щоб той відвіз його до медичного закладу задля проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, але його, також, було зупинено за порушення ПДР України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вдалося пройти медичний огляд лише через 3 години 10 хвилин.
Що ж стосується твердження захисника стосовно того, що з боку працівників поліції мала місце провокація ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності його ознак, що останні спонукали водія на проходження медичного огляду, а в подальшому, спровокували відмову від його проходження, склавши протокол, суд вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.
Так, переглядом відеозаписів з бодікамер працівників поліції судом не встановлено будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Жодного тиску на водія з боку інспекторів не відбувалось, зауважень стосовно їх дій останній не висловлював.
До того ж, не містять матеріали справи і доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно, проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Усі інші аргументи клопотання про закриття провадження у справі, на думку суду, є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення захисником положень закону, переоцінки доказів і незгоди зі складеним протоколом.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, у зв'язку з чим суд робить висновок про доведеність вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як у останнього були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, які перелічені в протоколі, тому інспектором патрульної поліції правомірно запропоновано водію пройти огляд для встановлення стану сп'яніння, від проходження якого він відмовився.
З огляду на вищезазначене, вважаю, що невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні, необхідно розцінювати, як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно з встановленими правовими нормами.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Обираючи видстягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 ,його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідно до вимог ст.23 КУпАП, суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.33 рішення № 17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014.
Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя А.В. Ткаченко