Справа № 947/27938/24
3/189/1841/24
іменем України
16.12.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чорної О.В., за участі секретаря Безрідньої В.О., учасники судового провадження: правопорушник ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли з Київського районного суду м. Одеси про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
26.11.2024 року постановою Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2024 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 надала суду клопотання про направлення справи про адміністративне правопорушення за місцем її проживання, у постанові від 23.10.2024 року Київський районний суд м. Одеси посилається на ст. 276 КУпАП.
Оскільки за загальним правилом спори про підсудність не допускаються, дана справа прийнята до провадження Покровським районним судом Дніпропетровської області та розглянута ним по суті.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №113166 від 16.08.2024 року, 16.08.2024 року о 22 год.14 хв. в м. Одеса, Дорога Фонтанська, 18, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ електросамокат в стані алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, огляд проводився у встановленому законом порядку. Результат позитивний 0,69 проміле. Водія відсторонено від керування транспортними засобами, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 надала суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ч.1 ст.38 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Крім того, ОСОБА_1 надала суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого зазначила, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 щодо проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
А саме, ОСОБА_1 не надали мундштук для власноручного розпакування, не пред'явили результатів огляду на приладі «Драгер», не роз'яснили право, у разі незгоди з результатами огляду, на проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Під час проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 неодноразово продувала мундштук приладу Драгер, оскільки останній давав збій в роботі, і лише на п'ятий раз показав результат - 0,69 проміле.
Прилад «Драгер» не обнулявся після другого разу, а мундштук після кожного продуву не мінявся, після другого разу новий мундштук не вставлявся та маніпуляції проводились через короткий час, тому вважає, що такий результат огляду за допомогою приладу драгер не може бути належним. Також зазначила, що перед проходженням тесту на приладі Драгер працівниками поліції не було здійснено пробного тесту.
Також ОСОБА_1 зазначила, що фабула протоколу містить ознаку, яка не передбачена вищезазначеною Інструкцією «…. водій керував ТЗ електросамокат в стані алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності», в той час як правильною ознакою зазначено «поведінка, що не відповідає обстановці».
Крім того, правопорушниця зауважила, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що вона котила самокат по тротуару, а не їхала по дорозі. До того ж зазначила, що в матеріалах справи відсутні відомості, які б вказували на те, що вона керувала самокатом, який відповідно до Правил дорожнього руху є механічним транспортним засобом.
Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні порушник ОСОБА_1 вину в скоєному правопорушенні не визнала в повному обсязі та суду пояснила, що 16.08.2024 року в м. Одеса у вечірній час вони випила безалкогольне пиво, однак, алкогольні напої не вживала.
Крім того, ОСОБА_1 підтримала обставини, зазначені у клопотанні про закриття провадження та просила дані клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з довідки інспектора ВАП УПП в Одеській області, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_1 категорії В терміном дії з 07.02.2024 року по 07.02.2054 року.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення).
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У статті 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейським УПП в Одеській області не було допущено будь-яких порушень вимог чинного законодавства, в яких закріплено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 наведені в клопотанні про закриття провадження у справі не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, а вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №113166 від 16.08.2024 року, довідкою про отримання посвідчення водія, результатами проведення огляду за допомогою приладу «Драгер», Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом.
Згідно статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Так, з наданої УПП в Одеській області відеофіксації правопорушення, яка міститься на електронному носієві та долученою до матеріалів справи, вбачається, що 16.08.2024 року о 22 год. 14 хв. в м. Одеса, Дорога Фонтанська, 18 ОСОБА_1 дійсно керувала електросамокатом на проїжджій частині дороги, що під фіксацію вона і не заперечувала. Після зупинки поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 право на відмову від проходження огляду та зміст ст.130 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцією 16.08.2024 року неодноразово визнавала, що вживала алкогольні напої. Під час проведення тестування на алкоголь, правопорушниця явно вчиняла дії, спрямовані на отримання хибних результатів огляду, а саме слабо дула, переривала дихання. В цей час працівники поліції детально роз'яснювали як саме необхідно проходити дану процедуру.
ОСОБА_1 не заперечувала щодо складання відносно неї протоколу, однак під час складання протоколу поводилась досить зухвало і відмовилася підписувати протокол та результати огляду на встановлення стану сп'яніння.
Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, є послідовним, зафіксований у хронологічній послідовності, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Суд також зазначає, що запис (відеофіксація) велася безперервно, не містить купюр, переривань тощо.
Під час дослідження матеріалів справи, судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які мали б наслідок закриття провадження у справі.
Крім того, суд відхиляє доводи правопорушниці, що працівники поліції безпідставно склали на неї протокол про адміністративне правопорушення, оскільки електросамокат не є механічним транспортним засобом, зважаючи на наступне.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
У ПДР України відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей, а ОСОБА_1 використовувала його саме з цією метою.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 містять усі обов'язкові кваліфікуючі ознаки для визнання її винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 251 КУпАП вказує, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Оскільки правопорушення вчинено 16.08.2024 року, то станом на день розгляду справи судом строки накладення адміністративного стягнення не закінчилися.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.В. Чорна