Справа № 202/6023/24
Провадження № 2/202/3683/2024
(ЗАОЧНЕ)
13 грудня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Жупій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2022 року між ними укладено договір оренди об'єкта житлової нерухомості - 2-х поверхового житлового будинку площею 168,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою тимчасового користування, який належить позивачу на праві власності. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Орендар здійснює оплату в строк з 01(першого) числа по 5(п'ятого) числа місяця, за наступний місяць. У відповідності із п. 6.2 Договору 01 грудня 2022 року зазначене домоволодіння було передано Орендарю в тимчасове оплатне користування в придатному для використання за призначенням стані з усіма технічними пристроями і з предметами домашнього побуту строком на 6 місяців до 01 червня 2023 року. Сторони зазначили особливі умови, за якими орендар зобов'язується повернути цілим і збереженим зазначене майно і несе повну матеріальну відповідальність, зобов'язується використовувати побутові прилади та речі інтер'єру за призначенням. У випадку завдання збитків (механічного і візуального пошкодження меблів, побутових приладів, сантехніки та стану ремонту) орендар за свій рахунок зобов'язується його компенсувати матеріально, виконати ремонт або замінити зіпсовані речі інтер'єру та меблів. У жовтні 2023 року позивач помітив що по всьому периметру домоволодіння встановлені камери зовнішнього спостереження, а через зроблений отвір в стіні дома, заведено в середину велика кількість кабелів, у зв'язку з цим ним було оглянуте домоволодіння та виявлено, що його житло використовується як офіс, в житлових кімнатах на дорогому паркетному покриті розставлені офісні столи з кріслами на колесах та з комп'ютерною технікою, тобто були обладнані робочі міста, також було виявлено пошкодження дерев'яного паркету та стін в зоні створення цих робочих місць. Після виявлення зазначених порушень, попередив відповідача про необхідність їх усунення. Відповідач не заперечував про наявність з його вини виявлених порушень та зобов'язався до кінця 2023 року усунути зазначені пошкодження. У зв'язку з тим, що орендарем не було виконано узгоджене з ним зобов'язання до кінця 2023 року усунути пошкодження. 05.01.2024 р. позивачем засобами електронного листування було направлено повідомлення відповідачу про те, що 15.01.2024 р. відбудеться візит до квартири з метою складання акту прийомупередачі житлового будинку, з проханням забезпечити особисту явку. 07.01.2024 р. представником позивача, поштовим зв'язком на адресу зазначену у Договорі оренди, було направлено лист орендарю, у якому повідомлено про те, що 15.01.2024 р. о 10:00 годині за адресою об'єкта оренди відбудеться візит орендодавця з метою складання акту прийому-передачі житлового будинку, з проханням забезпечити особисту явку. 15.01.2024 р. орендодавцем було складено акт здачі (прийому) житлового будинку від орендаря до орендодавця, який підписаний орендодавцем та свідками та в якому зазначено, що на момент прийняття квартири орендодавцем від орендаря, а саме 15.01.2024 р. в орендованому житловому будинку орендар був відсутній, були відсутні його особисті речі, демонтовані орендарем камери зовнішнього спостереження та вивезені офісні меблі, також були виявлені пошкодження та їх детальний перелік. Також, в акті зазначено що орендодавець замінив на вхідних дверях замка серцевину (циліндр) до нього, та унеможливив доступ орендаря до власного житлового будинку. Таким чином, відповідачем було покинуто зазначений будинок без належної, встановленої договором та діючим законодавством України, передачі орендованого майна з оформленням та підписанням акту прийому-передачі житлового будинку.
За час використання орендованого житлового будинку, орендарем було порушено п. 3.2 Договору, у зв'язку з чим орендарем було завдано майнової шкоди власнику цього майна у вигляді наступних пошкоджень: Стіни та підлога витерті, подряпані, обшарпані, зламано опори двох ліжок, порвано обшивку двох крісел, пошкоджено ззовні водостічну трубу.
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та з його вини завданий збиток позивачу у розмірі 143 511,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Крім того, з листопада 2023 року відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати та коштів за комунальні платежі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 96 709,96 грн., з яких: 84 409,00 грн. заборгованість по орендній платі за користування будинком у листопаді 42 428,00 грн. та грудні 41 981,000 грн. 2023 р.; 12 300,96 грн. заборгованість з оплати комунальних послуг за жовтень-грудень 2023 р., які він просить стягнути з відповідача, а також 3% річних та інфляційні втрати за прострочені та несплачені суми у період з жовтня по грудень 2023 р. в загальній сумі 3 289,51 грн., а саме: 3% річних в сумі 1 256,82 грн., інфляційні 2 032,69 грн. відповідно до розрахунку.
Також, за наслідками неправомірних дій відповідача, недбалим його ставленням до орендованого житла, позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних і фізичних стражданнях, а саме: тривалістю порушення прав позивача, глибиною його душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, витрачанням часу та зусиль для відновлення порушеного права. Завдану відповідачем маральну шкоду, позивач оцінив у 50 000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень проти позову не надав.
Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 12ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Судом встановлено, що 01 грудня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди об'єкта житлової нерухомості 2-х поверхового житлового будинку площею 168,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачу, що підтверджується договором купівлі- продажу від 20.03.2008 року та державним актом на земельну ділянку та, власне договором Оренди.
У відповідності із п. 6.2 Договору 01 грудня 2022 року зазначене домоволодіння було передано Орендарю в тимчасове оплатне користування в придатному для використання за призначенням стані з усіма технічними пристроями і з предметами домашнього побуту строком на 6 місяців до 01 червня 2023 року, що підтверджується підписаним актом прийому-передачі житлового будинку.
У пункті 10 Договору Сторони зазначили особливі умови, за якими орендар зобов'язується повернути цілим і збереженим зазначене майно і несе повну матеріальну відповідальність, зобов'язується використовувати побутові прилади та речі інтер'єру за призначенням. У випадку завдання збитків (механічного і візуального пошкодження меблів, побутових приладів, сантехніки та стану ремонту) орендар за свій рахунок зобов'язується його компенсувати матеріально, виконати ремонт або замінити зіпсовані речі інтер'єру та меблів. Моментом завершення фактичного використання орендованого об'єкта нерухомості є підписаний сторонами акт здачі житлового будинку до підписання якого орендар зобов'язаний вносити передбачені договором платежі.
Відповідно до акту прийому передачі житлових приміщень, Орендар прийняв Об'єкт оренди в тимчасове оплатне користування в придатному для використання за призначенням стані.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим.
У зв'язку з тим, що Орендар продовжував користуватися майном після спливу 6 місяців, а Орендодавець не заперечував проти цього, Договір було поновлено.
У жовтні 2023 року позивачем виявлено, що по всьому периметру домоволодіння встановлені камери зовнішнього спостереження, а через зроблений отвір в стіні дома, заведено в середину велика кількість кабелів, встановлено, що його житло використовується як офіс, в житлових кімнатах на дорогому паркетному покриті розставлені офісні столи з кріслами на колесах та з комп'ютерною технікою, тобто були обладнані робочі міста, також було виявлено пошкодження дерев'яного паркету та стін в зоні створення цих робочих місць.
Статтею 779 ЦК України встановлено, що Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний використовувати Об'єкт за призначенням, акуратно відноситися до майна Власника, відповідати за збиток, нанесений Власнику.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, Власник має право, вимагати від Орендаря виконання умов цього договору.
05.01.2024 та 07.01.2024 р. позивачем засобами зв'язку було направлено повідомлення відповідачу про те, що 15.01.2024 р. відбудеться візит до квартири з метою складання акту прийомупередачі житлового будинку, з проханням забезпечити особисту явку.
15.01.2024 р. орендодавцем було складено акт здачі (прийому) житлового будинку від орендаря до орендодавця, який підписаний орендодавцем та свідками та в якому зазначено, що на момент прийняття квартири орендодавцем від орендаря, а саме 15.01.2024 р. в орендованому житловому будинку орендар був відсутній, були відсутні його особисті речі, демонтовані орендарем камери зовнішнього спостереження та вивезені офісні меблі, також були виявлені пошкодження та їх детальний перелік, орендодавець замінив на вхідних дверях замка серцевину (циліндр) до нього, та унеможливив доступ орендаря до власного житлового будинку.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертна оцінка майнових прав», що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 635/23, який було видано Фондом державного майна України 20.11.2023 року, та на підставі Договору на виконання робіт з незалежної оцінки від 21.02.2024 року, було встановлено розмір збитку, завданого орендарем домоволодінню та майну в ньому, розташованому за адресом: АДРЕСА_1 . який складає 143 511,00 (сто сорок три тисячі п'ятсот одинадцять) гривень.
Відповідно ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду)майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду)майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду)майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 4.1 Договору встановлена щомісячна орендна плата у розмірі 45000,00 (сорок п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Орендар здійснює оплату в строк з 01(першого) числа по 5(п'ятого) числа місяця, за наступний місяць. Сторони фіксують оплати в Додатку № 2 до даного договору.
Як встановлено судом, з листопада 2023 року відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати та коштів за комунальні платежі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 96 709,96 грн., з яких: 84 409,00 грн. заборгованість по орендній платі за користування будинком у листопаді 42 428,00 грн. та грудні 41 981,000 грн. 2023 р.; 12 300,96 грн. заборгованість з оплати комунальних послуг за жовтень-грудень 2023 р., що підтверджується долученими до матеріалів справи, розрахунком заборгованості комунальні послуги та розрахунком заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи, що відповідачем порушено строк виконання зобов'язання, з нього слід стягнути на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати за прострочені та несплачені суми у період з жовтня по грудень 2023 р. в загальній сумі 3 289,51 грн., а саме: 3% річних в сумі 1 256,82 грн., інфляційні 2 032,69 грн. відповідно до розрахунку, наданим позивачем.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як встановлено судом, за наслідками неправомірних дій відповідача, недбалим його ставленням до орендованого житла, позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних і фізичних стражданнях, а саме: тривалістю порушення прав позивача, глибиною його душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, витрачанням часу та зусиль для відновлення порушеного права.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд врахувавши вимоги ст.. 23 ЦК України, вважає, що діями відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав та вважає, що розумним та достатнім відшкодуванням моральної шкоди є сума у розмірі 25 000 грн.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про судові витрати, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає, що судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2435,20 грн.
Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до наданих представником позивача доказів, позивач у зв'язку з розглядом даної справи поніс також витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з наданих документів, позивачем понесено 18000 грн. витрат на послуги правничої допомоги, про що надано відповідні докази.
Виходячи зі критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності, необхідності та розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, суд вважає обґрунтованими та такими, що в повній мірі відповідають складності справи та виконаній адвокатом роботі, витрати позивача на правову допомогу у розмірі 18000 грн., тому з відповідача на його користь необхідно стягнути 18000 грн. на відшкодування судових витрат з оплати професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 суму збитків (шкоди), які були завдані в результаті невиконання обов'язків передбачених договором оренди № 73 від 01 грудня 2022 року у розмірі 243 тисячі 510 гривень 47 копійки, яка складається з:
143 511,00 грн. - збитків завданих пошкодженням орендованого майна;
84 409,00 грн. - заборгованості по орендній платі;
12 300,96 грн. - заборгованості за спожиті комунальні послуги;
2 032,69 грн. - інфляційне збільшення; 1 256,82 - 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 понесені судові витрати у розмірі 2435,20 грн. та 18 000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін