Справа № 202/1843/15-к
№ 1-і/202/5/24
Іменем України
16 грудня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3 ,
за участі секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо нього,
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч.3 ст.27, ч.2 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 358; ч.2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 190 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_10 засуджено за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; ОСОБА_11 засуджено за ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 190 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю; ОСОБА_12 , якого засуджено за ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України вважати таким, що відбув покарання повністю.
Вирішено долю речових доказів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_7 скасовано.
Кримінальну справу стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_7 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, у зв'язку із їхньою смертю.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_8 в частині засудження за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст. 146; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_6 в частині засудження за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст.358 КК України - скасовано.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.146; ч. 2 ст.358; ч.3 ст.358 КК, у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальну справу стосовно ОСОБА_8 (ч.3 ст. 146; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_6 (ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України) - закрито на підставі ч. 2 ст. 11-1 КПК України 1960 року, у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року в частині засудження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за скоєння злочину щодо ОСОБА_13 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_14 - змінено в частині вказівки на рік скоєння злочинів - з 2009 року на 2010 рік.
В іншій частині вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року залишено без змін.
Постановою судді Касаціцйного кримінального суду у складі Верховного суду від 18 листопада 2024 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без розгляду, з огляду на те, що касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні засуджений ОСОБА_6 просить поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року йому була вручена 05.03.2024 року, а касаційна скарга подана через адміністрацію Вільнянської УВП № 11 03.06.2024 року, тобто без порушення строку на касаційне оскарження.
Суд заслухав думку прокурора, який вважав, що є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, дослідив додані до клопотання документи і вважає що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
За вимогами ч. 4 ст. 386 КПК 1960 року у разі подачі скарги з пропуском встановленого ч.ч. 1,2 цієї статті строку і при відсутності клопотання про його поновлення скарга постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 надійшла до до Верховного Суду 28 жовтня 2024 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень щодо нього, разом з тим суду надано копію листа Вільнянської УВП № 11 від 03.06.2024 року про направлення до Верховного суду касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо нього.
З огляду на те, що засуджений перебуває під вартою, касаційна скарга ним може бути подана протягом трьох місяців з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.
Судом встановлено, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року вручена ОСОБА_6 05.03.2024 року, тому саме з цієї дати починається строк для подання ним апеляційної скарги.
Відповідно до листа Вільнянської УВП № 11 касаційна скарга ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року направлена до Верховного суду 03.06.2024 року, тобто без порушення строку на подання касаційної скарги.
Факт отримання Верховним Судом касаційної скарги 28 жовтня 2024 року не може свідчити про порушення засудженим строку подання касаційної скарги з огляду на те, що відповідно до чинних положень Закону України «Про попереднє ув'язнення», заяви, скарги осіб, які перебувають під вартою, надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення до визначеного законом суду.
Згідно зі ст. 353 КПК 1960 року питання поновлення строку на касаційне оскарження вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу.
Суд вважає, що строк на касаційне оскарження судових рішень підлягає відновленню з огляду на те, що до клопотання долучені докази своєчасної передачі касаційної скарги до адміністрації місця попереднього ув'язнення для направлення до визначеного законом суду.
Керуючись статтями 353, 386, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, Суд
постановив:
відновити строк для подання касаційної скарги засудженим ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо нього.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення, а засудженим, який пербуває під вартою з моменту вручення йому копії
Головуючий
ОСОБА_15
ОСОБА_16