Справа № 193/1886/24
1-кп/212/778/24
про запобіжний захід
17 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041580000005 від 05 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , -
В провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вищевказане кримінальне провадження з обвинувальним актом та з реєстром матеріалів досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 317 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчим суддею враховані під час обрання такого запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, зазначивши, що має постійне місце проживання, де проживав із родиною.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з підстав того, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання.
Заслухавши думку учасників кримінального процесу, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
24.07.2024 року ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 60560,00 гривень до 21 вересня 2024 року.
17.09.2024 року ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 60560, 00 гривень до 24 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року запобіжний захід обвинуваченому продовжений до 22 грудня 2024 року.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Прокурором доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема за ч.2 ст. 307 КК України санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а за ч. 2 ст. 317 КК України - від чотирьох до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суд вважає доведеним того, що продовжують існувати ризики, які були підставами для обрання запобіжного заходу, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися суду, цей ризик доводиться тяжкістю покарання за вчинення тяжкого злочину.
Також, є доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_4 матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення в якому обвинувачується.
Також є наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на свідків.
Окрім того, є існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд вказує, що ОСОБА_4 не працює, одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей не має, проживає з матір'ю за якою здійснює догляд, але суд не приймає до уваги наявність соціальних зв'язків, так як відповідно до обвинувачення, за адресою проживання обвинуваченого та його матері здійснювалися кримінальні правопорушення.
За таких підстав суд вважає, що на теперішній час, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу, ризики не зменшились та продовжують існувати, а тому клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який, то воно задоволенню не підлягає за необґрунтованістю, оскільки будь - які докази, які б свідчили про зменшення встановлених ризиків, суду не надані та не наведені, тобто встановлені слідчим суддею ризики продовжують існувати.
На підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, його особі, та запобігає ризикам, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів.
Розмір застави, визначений відповідно до ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 року, залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 314 - 316, 176 - 178, 183, 194 ,196 - 199, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 лютого 2025 року включно із визначенням розміру застави, відповідно до ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 року.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1