Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 грудня 2024 року м. Рівне
Справа № 556/2341/24
Провадження № 11-кп/4815/566/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 серпня 2024, якою замінено засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину покарання більш м'яким,
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 серпня 2024 року задоволено клопотання державної установи (далі - ДУ) "Полицька виправна колонія (№76)" та замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 7 місяців з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Мотивував своє рішення суд тим, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому є усі підстави для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що місцевим судом не було надано оцінки ряду даних що характеризують особу засудженого, наявність на виконанні в ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" непогашеного виконавчого листа, характеристики на засудженого ОСОБА_5 де оцінка його ймовірної небезпеки для суспільства визнана "середньою". Окрім того, не заслуговують на увагу висновки суду щодо щирого каяття ОСОБА_5 , оскільки, згідно вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 15.02.2018, за яким його було засуджено, свою вину у вчиненому він заперечував та від дачі показань відмовився. Наявність 16 заохочень не вказують на виправлення засудженого ОСОБА_5 , оскільки вони були отримані "за дотримання встановлених правил поведінки, виконання обов'язків, та вимог безпеки праці" тобто за дії, які він повинен дотримуватись як засуджений, що ніяк не характеризує ОСОБА_5 як особу, яка своєю поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Тому, на переконання прокурора, заміна засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі більш м'яким у виді пробаційного нагляду, враховуючи великий невідбутий строк призначеного покарання, є явно несправедливим та неспівмірним із тяжкістю вчиненого злочину та свідчить про недотримання судом положень ст. 65 КК.
У поданих запереченнях на апеляційну скаргу засуджений ОСОБА_5 не погоджуючись з апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 вказує, що зас час відбування покарання він зарекомендував себе з позитивної сторони, що підтверджується позитивною характеристикою, 16 разів заохочувався наказами начальника установи, здійснює відшкодування за виконавчим листом, визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному злочині.
Окрім того в судовому засіданні представник ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" підтримав подане клопотання про заміну йому невідбутої частину покарання більш м'яким та просив його задовільнити.
Просить ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 серпня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заперечив проти заміни йому невідбутої частини покарання з позбавлення волі на пробаційний нагляд, та просив задовольнити клопотання ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" та замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, міркування засудженого ОСОБА_5 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2018 ОСОБА_5 засуджений Костопільським районним судом Рівненської області за ч.1 ст. 115 КК на 8 років позбавлення волі.
28.04.2023 ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 25.06.2015 по 20.07.2015 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі згідно ч.5 ст. 72 КК в редакції ЗУ №838-8 від 26.11.2015.
Початок строку відбування покарання 08.05.2019.
Кінець строку відбування 19.03.2027.
ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ "Полицька виправна колонія (№76)", куди прибув 19.05.2019.
Так, п.3 ч.4 ст. 82 КК передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим, не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Тобто формальна дата настання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - 20.07.2024.
Згідно виданої адміністрацією ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" характеристики, за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, 16 разів наказом начальника установи застосовувалися заходи заохочення у виді подяк. За період відбування покарання засуджений характеризується позитивно, не допускає порушень вимог режиму відбування покарання, 16 разів заохочувався за сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці. Засуджений працевлаштований в установі на ремонтно-механічній ділянці токарем, до роботи відноситься добре, бере активну участь у програмах та заходах, підтримує соціальні зв'язки з рідними та близькими, приймає участь у програмі ДВВ на засуджених за напрямком "Духовне відродження", вину у скоєному визнає.
Відповідно до ч.1 ст. 82 КК особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Частина 3 цією статті встановлює, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Перевіривши матеріали даного провадження, колегія суддів приходить висновку, що вони не свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 беззаперечно став на шлях виправлення.
У клопотанні начальника ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" місцевому суду пропонувалась заміна невідбутої частини покарання - з позбавлення волі на обмеження волі, однак у ході апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_5 заперечив проти такої заміни. При цьому він послався на сімейні обставини, які потребують його присутності за місцем проживання.
Водночас, з довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень вбачається, що хоча за період відбування покарання у ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" ОСОБА_5 не мав дисциплінарних стягнень, проте, станом на 2024 рік він лише 3 заохочувався наказами начальника установи за дотримання встановлених правил поведінки.
Окрім того, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора викладеними в апеляційній скарзі щодо неналежного відшкодування ОСОБА_5 потерпілій шкоди за виконавчим листом, оскільки з дня вчинення ним цього злочину - 15.02.2014 по день розгляду клопотання місцевим судом, ним було відшкодовано лише частину завданої шкоди - 10093,06 грн.
При цьому, слід врахувати і те, що ОСОБА_5 був вчинений умисний особливо тяжкий злочин за ч.1 ст. 115 КК, у стані алкогольного сп'яніння, яка була визнана місцевим судом обставиною, що обтяжує покарання. Також зі змісту вироку вбачається, що обставин, як пом'якшують покарання засудженого, під час судового розгляду встановлено не було.
За вказаних обставин, заміна засудженому ОСОБА_5 найбільш тяжкого виду покарання - позбавлення волі на пробаційний нагляд, не відповідатиме меті покарання, передбаченої статтею 50 КК - виправленню засуджених, запобіганню вчинення ними та іншими особами нових злочинів, а отже є передчасною.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а ухвалу місцевого суду - скасувати як постановлену з порушенням вимог закону про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 серпня 2024 року, якою замінено засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину покарання більш м'яким, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" про заміну ОСОБА_8 невідбутої частину покарання більш м'яким.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3