Справа № 554/9570/24 Номер провадження 11-сс/814/700/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
09 грудня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
власника майна - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 17 вересня 2024 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури та накладено арешт на вилучене під час обшуку від 10.09.2024 року за місцем проживання матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- купюри номіналом 100 доларів США у кількості 50 шт., на загальну суму 5 000 доларів США;
- купюра номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт., купюри номіналом 1 долар США у кількості 3 шт.; купюри номіналом 5 доларів США у кількості 2 шт., купюра номіналом 50 доларів США у кількості 1 шт., купюра номіналом 10 доларів США у кількості 4 шт., купюри номіналом 20 доларів США у кількості 4 шт., на загальну суму 283 долари США;
- купюри номіналом 1000 грн. у кількості 22 шт., купюри номіналом 500 грн. у кількості 4 шт., на загальну суму 24 000 грн.;
- купюри номіналом 1 000 грн. у кількості 3 шт., купюри номіналом 500 грн. у кількості 3 шт.; купюри номіналом 200 грн. у кількості 1 шт., на загальну суму 4 700 грн.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.
Як вбачається зі змісту клопотання, слідчими СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024170000000517 від 03.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження, від працівників УСР в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою групою із громадянкою ОСОБА_10 попрохали надати неправомірну вигоду для оновлення даних у ТЦК та СП.
Встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_11 надають «послуги» із оновлення даних в ТЦК та СП без особистого візиту. Так, ОСОБА_11 здійснює підшукування осіб, які хочуть оновити дані без відвідування центрів комплектування та отримує від них неправомірну вигоду у розмірі 800 доларів США, яку в подальшому передає ОСОБА_9 , яка у свою чергу забирає військово-облікові документи осіб та здійснює оновлення даних та вклеювання штрих-коду, після чого повертає їх ОСОБА_11
10.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти.
11.09.2024 року постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.
З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об'єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ незаконного збуту наркотичних засобів. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що накладення арешту на грошові кошти в іноземній валюті Євро, є безпідставним, оскільки відповідно до змісту клопотання неправомірна вигода надавалася у вигляді доларів США. Крім того, власницею доведено, що грошові кошти в розмірі 1 500 доларів США являються особистими заощадження.
В поданій апеляційній скарзі власник майна просить ухвалу слідчого судді скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти, скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора в цій частині відмовити, а належні ОСОБА_8 гроші повернути законному володільцю, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.
Мотивуючи апеляційну скаргу зазначила, що вона жодного відношення до кримінального провадження не має, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України їй не оголошувалась, а грошові кошти її донькою ОСОБА_9 не передавались.
При цьому, вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 , були отримані в законний спосіб та накопичені у вигляді іноземної валюти, тобто не відповідають ознакам ст.98 КПК України.
Інші учасники ухвалу слідчого судді не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, власника майна ОСОБА_8 та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який не заперечував проти накладення арешту майна лише на одну грошову купюру, що використовувалась під час слідчої дії, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.
Як вбачається з матеріалів провадження, грошові кошти (4 900, 283 доларів США та 24 000, 4 700 грн.) були вилучені за місцем проживання матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 , які, з її слів, являються її власними заощадженнями.
Такі доводи органом досудового розслідування не спростовано.
При цьому, ОСОБА_8 жодного відношення до кримінального провадження не має, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення їй оголошено не було.
Як вбачається з матеріалів провадження, клопотання про накладення арешту на майно прокурор мотивував необхідністю забезпечення збереження речових доказів. Однак, грошові кошти хоча і визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, але відсутні будь-які дані, що свідчили б про те, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі їх сліди чи набуте кримінально протиправним шляхом, а тому це майно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Таким чином слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив підстави для накладення арешту, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.
Прокурор у судовому засідання не навів доводів на обґрунтування підстав накладення арешту на всі вилучені грошові кошти та вважав за необхідне накласти арешт на купюру, що використовувалась під час спеціального слідчого експерименту та зберігала на собі сліди хімічної речовини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Разом з тим, відповідно до протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 06.07.2024 року, свідку ОСОБА_12 , в присутності понятих, було вручено грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр номіналом по 100 доларів) для подальшого передання їх ОСОБА_11 за сприяння у безперешкодному оновленні посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 даних заявника. Серед вказаних грошових коштів містилася і купюра номіналом 100 доларів США (серія та номер РК 48592711 І).
Під час проведення обшуку від 10.09.2024 року за місцем проживання матері ОСОБА_9 - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено грошові кошти, серед яких виявлено грошову купюру, номіналом 100 доларів США (серія та номер РК 48592711 І), яка в подальшому була визнана речовим доказом. З огляду на показання свідка ОСОБА_12 , протоколи за результатами проведення НСРД з доданою до них фототаблицею від 17.07.2024 року, 19.07.2024 року, 25.07.2024 року, протокол обшуку від 10.09.2024 року, є достатні підстави вважати, що виявлена купюра може мати відношення до даного кримінального провадження та може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з протоколом огляду від 09.12.2024 року, а саме під час перегляду відеофайлів обшуку від 10.09.2024 року, встановлено детальне відображення грошової купюри, номіналом 100 доларів США (серія та номер РК 48592711 І), яка була попередньо передана ОСОБА_12 під час проведення слідчих дій та в подальшому вилучена і поміщена до спеціального сейф-пакету.
Враховуючи викладене, матеріали провадження містять достатні дані про те, що вказана купюра відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження вилученого майна необхідно накласти на неї арешт. Отже, висновок слідчого судді про необхідність задоволення клопотання прокурора в цій частині є правильним.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 17 вересня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури задовольнити частково.
Накласти арешт на купюру номіналом 100 доларів США (серія та номер РК 48592711 І), вилучену під час проведення обшуку від 10.09.2024 року за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволення клопотання прокурора в іншій частині відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4