СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/8673/24
ун. № 759/25745/24
10 грудня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ГСУ НП України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023060450000243 щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просить продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні 4 відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12023060450000243 від 18.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
16.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вище вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. У разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, це може спонукати її до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території та тривалого переховування від органів слідства з метою уникнення зазначеного вище покарання. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що спілкування між ОСОБА_4 та іншими на даний час не установленими особами з числа злочинної групи відбувалось за допомогою мобільних телефонів та меседжерів, тому ОСОБА_4 , як особа, яка на думку органу досудового розслідування, незаконно зберігала, перевозила з метою збуту та збувала психотропні речовини, володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в меседжерах, перебуваючи на волі, може знищити предмети, речі які на даний час ще не віднайдені та не вилучені органами досудового розслідування, оскільки інкриміновані ОСОБА_4 злочини вчинялись в складі групи і наразі деякі із неустановлених її учасників можуть мати доступ до таких предметів та речей та інформації, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 проживає з ними в одному місті, а також на думку органу досудового розслідування може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування спонукати свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань, змінити їх чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового або судового засідання. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у можливості підозрюваної ОСОБА_4 попередити інших неустановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 в минулому притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому не маючи стабільного джерела доходу може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення.
Також, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочин, який інкримінується підозрюваній, вчинений у складі організованої групи, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї групи були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти даний злочин, використовуючи при цьому необхідне приладдя та здійснюючи збут незаконно виготовлених психотропних речовин у великому та особливо великому розмірах та розповсюджуючи небезпечні речовини не визначеному колу осіб.
Зважаючи на викладене, інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваної ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зважаючи на об'єм вилученої психотропної речовини, їх вартість на «чорному ринку», а також роль ОСОБА_4 , відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, прокурор просить не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо неї.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрювана та її захисник заперечували проти клопотання слідчого, оскільки ризики прокурором не доведено, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, отже просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчим суддею встановлено, що 15.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 16.10.2024 їй вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
ОСОБА_4 раніше судима, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні є достатньою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, звертає увагу на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення все ж є визначаючим елементом, хоча не єдиним, при оцінці ризику ухилення від суду.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, існує достатньо підстав вважати, що підозрювана, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового розслідування.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваної, зокрема міцність її соціальних зв'язків. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваної, щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_4 слідчим суддею на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив її належну процесуальну поведінку не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд враховує, і те, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Таким чином, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, а також враховуючи конкретні обставини дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , її ролі, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого ГСУ НП України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023060450000243 щодо ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2025 включно та утримувати її в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1