ун. № 759/16247/24
пр. № 2-а/759/191/24
10 грудня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
І. Позиція сторін у справі
у серпні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову №1350 від 23.07.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., закрити справу про адміністравтивне правопорушення, стягнути судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2024 відповідачем складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення №1798 та винесено постанову №1350 від 23.07.2024 про притягнення його до адміністратвної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, протиправною та безпідставною. Зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без з'ясування та не встановлення належних обставин, оскільки 05.10.2016, у зв?язку з втратою військового квитка, ОСОБА_1 видане Тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , до якого внесено запис «31.12.2008 р. знятий з військового обліку по досягненню граничного віку». 3 12.10.2016 позивач постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак у період з 05.10.2016 до 04.07.2024 повістки чи оповіщення про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 за вказаною адресою не надходили. Крім того, з 12.10.2016 позивач не змінював адресу своєї реєстрації, не одружувався, тощо - зміна в облікових даних не відбулася. Також враховуючи примітку положень статей 210, 2101 КУпАП, посадові особи відповідача могли самостійно оновити дані позивача.
06.09.2024 від відповідача до суду надійшов відзив, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що 16.07.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення. 23.07.2024 винесена останова за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №1550 за ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення вимог Правил військового обліку ризовників військовозобов?язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 в період дії правового режиму особливого періоду. Позивач зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 та звірити свої персональні дані відповідно до Правил військового обліку призовників військовозобов?язаних та резервістів, однак всупереч чинному законодавству України, позивач у встановлений законом термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з?явився, 31.12.2008 позивач був знятий з обліку по досягненню граничного віку, але відбулися зміни в законодавстві відповідно до яких у позивача виник обов?язок стати на облік.
25.09.2024 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що 03.09.2024 за підписом першої особи відповідача до Святошинського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) була направлена заява про стягнення штрафу на користь держави з ОСОБА_1 , де виконавчим документом вказана постанова №1550 від 23.07.2024. Відповідно, 10.09.2024 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3, за яким з позивача стягується штраф у розмірі 34000 грн. У відзиві відповідач посилається на постанову №1550, однак позивачу була видана постанова №1350. Крім того, у встановлений законодавцем час, а саме у період з 18.05.2024 по 18.07.2024 позивач звернувся до відповідача, пройшов ВЛК з 04.07.2024, та 16.07.2024 прибув до ТЦК щоб отримати військово-обліковий документ, але отримав протокол №1798 та постанову №1350 про штраф.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 визначено головуючого суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 17-18).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 20-21).
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 05.10.2016 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого внесено запис «31.12.2008 р. знятий з військового обліку по досягненню граничного віку» (а.с. 9, 10).
16.07.2024 відповідальним виконавцем адміністративного відділення Гапаєвою А.В. складено протокол №1798 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відповідно до змісту якого зазначено, що 16.07.2024 о 15 год. 41 хв. у м. Києві по вул. Павла Глазового 1, встановлено, що громадянин, ОСОБА_1 , 1968 р.н., допустив прострочення військово-облікових даних, а саме не став на облік військовозобов?язаних протягом 7 днів, чим порушив п.7 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов?язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинене під час дії правового режиму особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 т. 210 КУпАП (а.с 12-13).
За результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 23.07.2024 тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс постанову №1350 за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої вирішено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. (а.с. 14).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно дост. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зіст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 210 КУпАП визначено порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що прийнята оскаржувана постанова, не містять конкретних фактичних даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 210 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №1350 за справою про адміністративне правопорушення від 23.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Ул'яновська