СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/265/24
ун. № 759/22001/24
25 жовтня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
21.10.2024 р. адвокат Редіч Н.Ю., яка представляє інтереси позивача звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить визнати скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2044 від 10.10.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано, в тому числі, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 160, 161 КАС України.
Дослідивши адміністративний позов на предмет відповідності зазначеним вище нормам, суддя дійшов висновку про їх недотримання при подачі позову.
Звертаючись до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., розмір якого обґрунтовано Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. (справа №543/775/17).
Зокрема, Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7, у якій зазначено: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 р. складає 1211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 р. №543/775/17 відступила від попереднього висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону N 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач не вірно тлумачить Постанову Верховного суду, помилково вважаючи, що за подання адміністративного позову з приводу оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляння судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, суд звертає увагу, що потрібно розмежовувати категорії справ щодо накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КУпАП і відповідно розмір ставки судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, де застосуванню підлягають норми КАС України, а ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про необхідність доплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
У позовній заяви зазначено лише про наявність електронного кабінету у представника позивача. Відповідні відомості про позивача та відповідача не зазначено.
Таким чином, поданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим ст.160,161 КАС України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків та визначення способу їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без руху.
Надати позивачу строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, у спосіб визначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання в строк позивачем вимог закону вказаних в ухвалі судді, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова