Справа № 758/9357/21
31 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2022, ухваленого у цивільній справі №758/9357/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
30.10.2024 заявником подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_1, в якому об'єднані виконавчі провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 27.04.2023 по справі №758/9357/21.
У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи №758/9357/21, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2022, ухваленого у цивільній справі №758/9357/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до змісту поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, заявниця просить вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом припинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва 27.04.2023 на виконання рішення по вказаній справі.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
З огляду на вищевказані положення законодавчих норм, зупинення стягнення в межах виконавчого провадження, що здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є неприпустимим.
При цьому суд також звертає увагу на те, що підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», у якій чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та порядок вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій.
Таким чином, учасник виконавчого провадження (боржник) не позбавлений права на звернення до виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження та, у разі відмови виконавця у вчиненні таких дій, не позбавлений права оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця до суду.
З огляду на наведене, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та зважаючи на предмет спору у справі №758/9357/21, суд приходить до висновку, що підстави для зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого судом, відсутні, а тому у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяО.О. Ковбасюк