печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46960/23-ц
пр. № 2-4326/24
"02" грудня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 року в частині визнання об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 банківських вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями, що були відкриті на ім'я ОСОБА_3 в АТ «Державний ощадний банк України» у: ТВБВ № 10026/0194 на рахунку № НОМЕР_1 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 2 102,15 грн.; НОМЕР_2 на рахунку № 9760/3041 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 11 477,95 грн.; ТВБВ № 10026/012 на рахунку № НОМЕР_3 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 16 973,70 грн. залишено без розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
10.10.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації, у зв'язку з врегулювання спору в позасудовому порядку; наслідки відмови від позову та закриття провадження позивачу відомі.
В судове засідання 02.12.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, позивач просила розглянути заяву про відмову від позову за її відсутності.
Дослідивши заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Оскільки, відмова від позову це право сторони, тосуд приймає відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Як визначено у ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки з наслідками закриття провадження у справі, передбаченими ст. 256 ЦПК України, позивач ознайомлений, про що зазначено у заяві, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, відповідно до платіжної квитанції ID: 6878-5733-1340-4255 від 09.10.2023 року, позивачем при зверненні із позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Оскільки провадження у справ закрито, у зв'язку із відмовою від позову до прийняття рішення у справі, то позивачу повертається з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, тобто 536,80 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 135, 142, 206, 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, Закон України «Про судовий збір», -
Заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації - задовольнити.
Прийняти відмову позивача від позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації.
Провадження у цивільній справі № 757/46960/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та стягнення грошової компенсації - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при подачі позову у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) 80 грн на підставі платіжної квитанції ID: 6878-5733-1340-4255 від 09.10.2023 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 02.12.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко