12.12.2024 Справа № 756/12246/24
Номер справи 756/12246/24
Номер провадження 2/756/5276/24
10 грудня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участі секретаря - Харук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), -
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться вищевказана цивільна справа, в якій позивач ОСОБА_2 просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5 343 000,00 грн на підставі того, що останні безпідставно користувалися її квартирою протягом 88 місяців. Позивач уважає, що середньомісячна орендна плата такої квартири становить 61 750,00 грн, відтак за 88 місяців необхідно стягнути недоотриману орендну плату у розмірі 5 434 000,00 грн.
Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому засіданні просив про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 756/9556/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус КМНО Бойко Т.В., ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що предметом спору по справі № 756/12246/24 є стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 5 343 000,00 грн у зв'язку з безпідставним користуванням протягом 88 місяців квартирою АДРЕСА_1 . На даний час у Оболонському районному суді міста Києва перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус КМНО Бойко Т.В., ОСОБА_3 , про витребування вказаної квартири із чужого незаконного володіння.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у зупиненні провадження по справі, оскільки на його думку, представник відповідачів навмисно затягує розгляд справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд уважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у цивільній справі з огляду на таке.
Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу III ЦПК України.
Зокрема, статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов'язаний або може зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Наведене дає підстави для висновку про те, що необхідність в зупиненні провадження у справі за вищеназваним пунктом виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
При цьому, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Разом з цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, яке повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній справі.
Строки на які зупиняється провадження у справі визначені статтею 253 ЦПК України.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до цієї ж норми, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.
Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Схожі висновки викладені Верховним судом у постановах від 22 травня 2024 року у справі № 755/12310/21 та від 14 березня 2024 року у справі № 824/180/19 (в частині, що стосується питання зупинення провадження у справі).
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у справі № 756/9556/24 є витребування квартири АДРЕСА_1 із володіння ОСОБА_2 .
Натомість, предметом спору у даній справі є стягнення на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 5 343 000,00 грн у зв'язку з безпідставним користуванням протягом 88 місяців квартирою АДРЕСА_1 .
Між тим, суд звертає увагу, що сама по собі взаємопов'язаність справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 756/9556/24 суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.
Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» («Frydlender v. France»), заява № 30979/96).
Безпідставне зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 251, 253 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 12 грудня 2024 року.
Суддя: І.В. Белоконна