Справа № 755/18274/24
про залишення позовної заяви без руху
"02" грудня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягнення додаткових витрат на дітей, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягнення додаткових витрат на дітей.
Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до частин 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, при розгляді справ про визначення місця проживання дітей, участь у справі органу опіки та піклування є обов'язковою.
Проте позивачем не визначено третю особу у справі. Таким чином суб'єктний склад учасників справи підлягає уточненню, шляхом зазначення третьої особи - органу опіки та піклування, яким є Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (в разі якщо діти проживають в Дніпровському районі міста Києва).
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В розрізі даних правовідносин об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду в частині вимог про визначення місця проживання дітей, позивач посилається на те, що після розірвання шлюбу малолітні діти сторін мають проживати з нею.
Отже, за змістом наведеного в позові обґрунтування, позовна заява не містить викладення фактичних обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання малолітніх дітей сторін, до позову не долучені докази на підтвердження таких обставин.
При цьому в матеріалах позовної заяви також відсутні докази звернення позивача до органу опіки та піклування та служби у справах дітей та сім'ї з приводу визначення місця проживання дитини з позивачем, як це передбачено положеннями ч.1 ст. 161 СК України та п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Крім того, згідно положень ч.2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Проте в позовній заяві не зазначені докази про те, що позивач має самостійний дохід. До позову не долучено сертифікатів лікарів нарколога та психіатра, довідки МВС щодо відсутності у позивача непогашеної судимості, доказів працевлаштування позивача та отримання нею самостійного доходу, наявності у її власності або користуванні житла, а долучена до позовної заяви характеристика датована 17 лютого 2024 року, отже не є актуальною на час звернення з цим позовом до суду.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з додержанням вимог ст. 175 ЦПК України, з урахуванням недоліків, наведених в даній ухвалі, зазначивши третьою особою орган опіки та піклування (виходячи з місця проживання дітей), навівши фактичні обставини щодо існування між сторонами спору з приводу визначення місця проживання дітей, долучивши докази на підтвердження відсутності у позивача наркологічної та алкогольної залежності, відсутності непогашеної судимості та відсутності заведених щодо неї кримінальних проваджень, наявності постійного самостійного доходу, житла, а також наявності між сторонами спору щодо визначення місця проживання дітей, та інші докази на підтвердження всіх викладених в позовній заяві обставин, зазначивши такі докази в позовній заяві.
До виправленої позовної заяви (в новій редакції) необхідно додати її копії, а також копії всіх доданих документів для вручення іншим учасникам справи (відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб).
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягнення додаткових витрат на дітей - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.