Справа №:755/11942/23
Провадження №: 1-кп/755/422/24
"11" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002710 від 21.09.2021 та № 12021100030002216 від 21.08.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладачів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
потерпілого ОСОБА_20 ,
представника потерпілих ОСОБА_21 ,
у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувають об'єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002710 від 21.09.2021 та № 12021100030002216 від 21.08.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
11.12.2024 до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України у зв'язку з наявністю обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Заяву обґрунтовує тим, що слідчими СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27 жовтня 2023 року, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. З ст. 332, ч. 1 ст. 263, ч. З ст. 358 КК України, у якому вона, адвокат ОСОБА_4 , надає правничу допомогу одному з підозрюваних в рамках КП № 42023100000000538 від 27.10.2023 року - ОСОБА_22 .
В рамках вищевказаного кримінального провадження їй, як захиснику ОСОБА_22 , чотири рази, в тому числі, прокурором ОСОБА_5 заявлялись відводи, у задоволенні яких суддями відмовлено.
В кримінальному провадженні № 42023100000000538 на неї, адвоката ОСОБА_4 , з боку прокурорів відповідно до постанови про створення групи прокурорів вчиняється тиск та порушуються гарантії адвокатської діяльності, що підтверджується долученими до заяви, висновками Комітету захисту прав адвокатів Національної асоціації адвокатів України. У зв'язку з чим проведена прес-конференція 23.10.2024 в рамках кримінального провадження №42023100000000538 від 27.10.2023 року.
Так як прокурор Київської міської прокуратури підтримує й державне обвинувачення в іншому кримінальному провадження, де вона є захисником обвинуваченого ОСОБА_3 , то під час судового засідання, яке відбулось 19.11.2024 прокурором ОСОБА_5 заявлене усне клопотання, щоб вона, адвокат ОСОБА_4 , надала до суду відповідні пояснення та докази перебування її на лікарняному, оскільки саме з причин її хвороби відкладене судове засідання, яке призначено 22.10.2024 на 14:00 в Дніпровському районному суді міста Києва, в інтересах ОСОБА_3 .
Дане клопотання прокурором ОСОБА_5 заявлене з тих підстав, що 23.10.2024 адвокат ОСОБА_4 брала участь в прес-конференції, яка транслювалась на ютуб каналі «ІНФОРМАЦІЯ_7», та вона, адвокат ОСОБА_4 , не виглядала хворою.
Дійсно, адвокатом ОСОБА_4 18.10.2024 направлено клопотання до Дніпровського районного суду міста Києва про перебування на лікарняному з 18.10.2024 (п'ятниця), оскільки саме 18.10.2024 вона почала почувати себе погано, був нежить, кашель та температура.
Так як це була п'ятниця, вона не зверталась до лікаря, оскільки думала, що одужає. Проте нею зроблено вдома тест на COVID-19, який показав позитивний результат.
Але, щоб не зривати судове засідання, яке призначене 22.10.2024 вона заздалегідь повідомила суд про свій стан здоров'я, тим паче, що ОСОБА_3 має іншого захисника, то за її відсутності судове засідання все рівно би відбулося, метою її повідомлення про можливу відсутність в судовому засіданні було залишення права допиту нею, як адвоката потерпілого, про що і вказано в самому клопотанні.
21.10.2024 їй стало відомо від клієнта ОСОБА_3 , що він захворів на гострий риносинусит, гострий гнійний тонзилофарингіт та лімфоаденопатію. Відповідно з 21.10.2024 він перебував на лікарняному. Відповідне клопотання про хворобу клієнта направлено до суду, а також вона написала повідомлення в загальну групу учасників у месенджері.
Саме з цих причин, судове засідання зняте з розгляду, з причин хвороби ОСОБА_3 , а не за клопотанням адвоката ОСОБА_4 .
В свою чергу зазначила, що вона дійсно перебувала 23.10.2024 на прес-конференції, яка організована в рамках кримінального провадження №42023100000000538 від 27.10.2023, де вона є захисником, що жодного відношення немає до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 .
Стан свого здоров'я, свій зовнішній вигляд, та те, що вона не виглядала хворою на прес-конференції 23.10.2024, вона як захисник не зобов'язана коментувати, але наголошує, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я - пацієнтам із симптомами COVID-19, грипу або ГРВІ на період дії воєнного стану можна оформити тимчасову непрацездатність на п'ять календарних днів дистанційно. У разі, якщо дію медвисновку про тимчасову непрацездатність потрібно продовжити на період понад п'ять календарних днів, пацієнт обов'язково повинен буде з'явитися на особистий прийом до лікаря.
Тобто, навіть при офіційному оформленні лікарняного строк дії лікарняного становить п'ять днів. Саме такий строк вона була на самолікуванні, оскільки 23.10.2024 це вже був шостий день, з моменту як вона захворіла.
В діях прокурора Київської міської прокуратури - ОСОБА_5 , на її думку, вбачається упередженість, яка проявляється саме в прискіпливому ставленні до неї, як захисника та перевірці всієї інформації, яка пов'язана з нею, адвокатом ОСОБА_4 . Також, на її думку, у прокурора ОСОБА_5 є зацікавленість до її особи, мабуть з метою вчиняти перепони здійснювати їй захист клієнта, такі дії можуть виконуватися прокурором ОСОБА_5 як самостійно, так і за негласною вказівкою керівництва, або інших прокурорів, які входять до групи прокурорів кримінального провадження № 42023100000000538 від 27.10.2023.
Також особливу увагу суду звертає на той факт, що дії прокурора ОСОБА_5 призвели до зриву судового засідання, в якому мали допитувати потерпілого, що призводить до затягування судового розгляду, відносно ОСОБА_3 та інших обвинувачених.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримала заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 та просила задовольнити з викладених у ній підстав.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника та зазначив, що наполягає на тому, щоб саме адвокат ОСОБА_4 здійснювала представництво його інтересів у цьому кримінальному провадженні. Змінювати захисника не має наміру. Вважає, що зі сторони прокурора до неї є упереджене ставлення, у зв'язку із зазначеною прес-конференцією.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про відвід. Повідомила, що дійсно в іншому провадженні вона входить до групи прокурорів, вона один раз брала участь у засіданні та заявила відвід адвокату ОСОБА_4 , у задоволені якого відмовлено. Вважає, що вона має з'ясовувати обставини неявки обвинувачених та захисників як прокурор. Додатково зазначила, що в неї була така інформація щодо адвоката ОСОБА_4 , тому її і озвучила, щодо інших захисників вона з'ясовувала б так само, це ніяк не пов'язано з іншим кримінальним провадженням, про яке зазначає адвокат ОСОБА_4 . Вважає, що обставини, які б свідчили про її упередженість відсутні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_12 зазначив, що конфлікт який виник, штучно перенесено в інший процес, не хоче в подальшому бути очевидцем таких проявів прокурора, замість того, щоб рухатись далі, зокрема завершити допит потерпілого, доводиться відволікатись на інші питання, а тому підтримує позицію своєї колеги - адвоката ОСОБА_4 щодо відводу прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримала заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 , зазначивши, що прокурор має особисту зацікавленість та не може бути об'єктивним, має вибірковий підхід, а також зауважила, що прокурор своїми діями перешкоджає судовому розгляду, а саме затягує процес допиту потерпілого, що впливає на наявність існування ризику впливу на потерпілого при застосування запобіжних заходів до обвинувачених у даному кримінальному провадженні. Крім того, неявка захисника ніяк не впливає на розгляд, оскільки обвинувачений не з'явився у судове засідання у зв'язку з хворобою, зауважила, що прокурор не вживала заходів для з'ясування причин неявки інших захисників, а лише адвоката ОСОБА_4 , що свідчить про її упередженість.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_15 стверджував, що подібні дії прокурора щодо захисника ОСОБА_4 , свідчать про її упередженість та спрямовані на затягування судового процесу, а тому наявні підстави для відводу. Додав, що, в свою чергу, враховуючи велику кількість учасників процесу, захисники зі свого боку намагаються забезпечити присутність хоча б одного із захисників обвинувачених, задля того, аби судові засідання не зривались.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_14 підтримав заяву про відвід прокурора та зауважив, що наразі черга допитувати потерпілого саме захисником ОСОБА_4 , тому вважає, що дії прокурора ОСОБА_5 свідчать і про затягування судового процесу.
Потерпілий ОСОБА_20 заперечував щодо відводу прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_20 - адвокат ОСОБА_21 покладався на розсуд суду.
Інші учасники судового провадження, а саме: захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали позицію захисника ОСОБА_4 щодо заявленого відводу прокурору ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та проаналізувавши їх доводи на предмет дійсності обставин визначених ст. 77 КПК у відношенні прокурора, дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід.
Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Правовий інститут відводу є механізмом, спрямованим забезпечити виконання прокурором своїх професійних обов'язків об'єктивно, неупереджено та без будь-яких форм дискримінації.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, однак він повинен бути вмотивований (ч. 2, 5 ст. 80 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу прокурора, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішеннях по справах «Kyprianou v. Cyprus» (заява № 73797/01, пункт 118, від 15 грудня 2005 року), «Micallef v. Malta» (заява № 17056/06, пункт 93, від 15 жовтня 2009 року) ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у конкретній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
При цьому, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка конкретної особи не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо її безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Тобто йдеться про стандарт доказування «баланс ймовірностей».
Аналізуючи заявлені захисником ОСОБА_4 обставини для відводу прокурора ОСОБА_5 , суд дійшов таких висновків.
З 18 грудня 2023 року у розгляді вказаного кримінального провадження триває допит потерпілого. Процес допиту ускладнився, зокрема тим, що потерпілий заявив клопотання про залучення йому перекладача, хоча під час досудового розслідування від нього таких клопотань не надходило.
Протягом цього часу жодного разу судове засідання не було відкладено лише з підстав неявки когось із захисників.
Навіть коли захисники зайняті у інших кримінальних провадженнях, всі учасники погоджуються на розгляд вказаного провадження за участі захисників, які з'явились.
Судові засідання відкладались лише за неявки у зв'язку з хворобою когось із обвинувачених і підтверджуючі медичні документи завжди надавались суду для оцінки поважності причин неявки.
З метою економії процесуального часу всіх учасників, секретарем судді повідомляється інформація, яка тягне безумовне відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 15 жовтня 2024 року, у зв'язку з неявкою захисника ОСОБА_16 , який мав допитувати потерпілого, було поставлено на обговорення питання про допит потерпілого іншими захисниками, щоб не відкладати судове засідання. Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_12 погодились змінити порядок допиту захисниками якраз з причин, щоб не переносити судове засідання.
Наступне судове засідання, а саме 22 жовтня 2024 року, було відкладено у зв'язку з хворобою обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідні медичні документи були одразу надіслані до суду. Жоден із захисників цього дня до суду не з'явився, оскільки хвороба обвинувачено є безумовною підставою для відкладення.
І вже наступного судового засідання, коли суд продовжив стадію допиту потерпілого захисниками ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , прокурором було заявлено вимогу перевірки підстав неявки саме і лише адвоката ОСОБА_4 у зв'язку з проведеною прес-конференцією, про що прокурор долучила скріншот з інтернет сторінки інформагентства «ІНФОРМАЦІЯ_7-Україна».
У судові засідання 13.11.2023, 20.11.2023, 22.12.2023, 17.01.2024, 23.01.2024, 19.02.2024, 12.03.2024, 26.04.2024, 17.05.2024, 21.06.2024, 09.07.2024 частиною захисників направлялись клопотання про неможливість участі у розгляді вказаного кримінального провадження, однак жодного разу з причини неявки захисників не відкладався судовий розгляд, як і прокурором не ініціювалась перевірка підстав неявки вказаних захисників у судове засідання.
Тому твердження прокурора, що вона перевіряє причини неявки всіх учасників кримінального провадження не відповідає дійсності.
Суд вважає, що якраз перевірка причин відсутності адвоката ОСОБА_4 22.10.2024 був пов'язаний з вказаною вище прес-конференцією у кримінальному провадженні №42023100000000538 від 27.10.2023, де вона є захисником.
Заслуговують на увагу і ті твердження, що поки у судовому засіданні не допитані потерпілі, зберігаються ризики впливу на них обвинуваченими, що і слугує однією з підстав застосування до них запобіжних заходів.
Слід зазначити, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безперервний процес; право на оскарження.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення і на якого п. 1 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України покладено функцію підтримання публічного обвинувачення в суді.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Окрім цього, суд зважає на те, що згідно з п. 1, 3, 4 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний: виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів вказує, що прокурор:
- зобов'язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій (ст. 10);
- своєю компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї (ст. 11);
- повинен діяти на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання (ст. 21).
Термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Крім того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком прокурора, зафіксованим ч. 2 ст. 9 КПК України.
Згідно з вищевказаною статтею прокурор зобов'язаний всебічно, повно i неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального провадження та застосування належної правової процедури.
Відтак, дослідивши заявлені захисником ОСОБА_4 обставини для відводу прокурора ОСОБА_5 , задля того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості прокурора під час розгляду даного судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити заяву адвоката ОСОБА_4 та відвести прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002710 від 21.09.2021 та № 12021100030002216 від 21.08.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 80, 81,83, 369-372, 395 КПК України, суд
заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Відвести прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002710 від 21.09.2021 та № 12021100030002216 від 21.08.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 55 хв 11 грудня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1