Номер провадження 2-а/754/183/24
Справа № 754/13020/24
Іменем України
17 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови № 190 від 26.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває зазначена адміністративна справа.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15 серпня 2024 року з додатку «Дія» дізнався про відкриття Деснянським ВДВС в м. Києві відносно нього виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 07.08.2024 на підставі постанови № 190 від 26.04.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП. При цьому позивач вказує, що до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП, не притягувався та вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
22 жовтня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач пропустив строк на звернення до суду із позовною заявою, не сплатив судовий збір за подання позову, при цьому позивачем не доведено порушень відповідачем вимог законодавства про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема зазначає, що 26 квітня 2024 позивач не з'явився на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності на проходження військової служби за станом здоров'я під час мобілізації та в особливий період за направленням від 26.04.2024 № 61/235, чим порушив приписи ч.1, ч.3, ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 26.04.2024 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП та винесена постанова № 190, якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. Позивачем, як протокол № 190, так і постанова були підписані, другий примірник постанови позивач отримав в день її винесення. Крім того, позивач 26.04.2024 на ім'я начальника відповідача надав власноручні пояснення про те, що він не з'явився 26.04.2024 на ВЛК, оскільки мав «власні справи з 6.00 год. - супроводжував мати до нотаріуса в м. Українка». При цьому, оскільки позивач отримав постанову в день її винесення - 26.04.2024, позивач пропустив строк для оскарження постанови і подання позову. Позивачем не надано жодних доказів наявності поважних причин для поновлення строку на подання позову. Враховуючи те, що положеннями пункту 8 частини першої статті 240 КАС України врегульовано наслідки недотримання позивачем процесуального строку, відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.09.2024 відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 квітня 2024 року позивач не з'явився на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності на проходження військової служби за станом здоров'я під час мобілізації та в особливий період за направленням від 26.04.2024 №61/235.
26 квітня 2024 року відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.210-1 КУпАП та винесена постанова № 190, відповідно до якої позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.
Позивач з вказаним протоколом був ознайомлений та отримав другий примірник протоколу, про що свідчать підписи позивача у протоколі.
17 вересня 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Частиною першою ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався щонайменше 26 квітня 2024 року, коли отримав оскаржувану постанову.
До суду адміністративний позов подано засобами поштового зв'язку 17 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 року по справі № 697/1044/22.
Положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів, що унеможливило його подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний термін.
Отже, дослідивши обставини справи суд доходить висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
З огляду на зазначене, наявні правові підстави для залишення без розгляду адміністративного позову, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови № 190 від 26 квітня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 17.12.2024.
Суддя