Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
Справа № 385/1824/24
2/385/744/24
17.12.2024 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
За приписами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У цивільному судочинстві представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України лише під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір позовних вимог заявлених позивачем у цій справі перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме складає 121167 грн., тому справа не є малозначною в силу п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
З огляду на вказане та виходячи із діючої конструкції, ч. 6 ст. 19 ЦПК України, визнання справи малозначною у випадках перевищення суми позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється судом при вирішення питання відкриття провадження у справі.
На момент перевірки позовної та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України спір з приводу якого подано позов у цій справі судом малозначним не визнано.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Крім цього, слід зазначити, що винятки визначені у ч. 2 ст. 60 ЦПК України стосуються представництва в суді першої інстанції саме під час розгляду трудових спорів та малозначних справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Таким чином, вирішення питання про відкриття провадження у справі та відповідно вирішення питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження як малозначної суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
З аналізу наведених положень закону можна дійти висновку, що представництво юридичної особи представником на підставі довіреності без надання доказів адвокатської діяльності можливе лише при вирішенні спору, тобто під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи).
Позовна заява у цій справі підписана представником позивача Сімчук Я.В.
На підтвердження повноважень представника позивача долучені: копія довіреності від 07.10.2024 № 14, копія наказу про прийняття на роботу від 04.10.2024 року № 38-к/тр, копія положення про самопредставництво ТОВ «Бізнес Позика» від 20.02.2024 року, які долучені до матеріалів позовної заяви.
Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Суд не приймає до уваги надану представником позивача копію положення про самопредставництво ТОВ «Бізнес Позика» від 20.02.2024 року, оскільки вона видана до прийняття на роботу 04.10.2024 року Сімчук Я.В.
Крім того згідно відповіді № 968816 від 16.12.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи, а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори є лише Гайворонська М.М.
Суд вважає за необхідне додати, що згідно з висновком викладеним у постанові ВП ВС, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, діють від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 910/23346/16).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки відсутні передбачені ст.ст. 58, 60, 62 ЦПК України докази, які підтверджують процесуальну дієздатність представника щодо представництва інтересів позивача у суді.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 353 ЦПК України,-
Позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Ігор ПАНАСЮК