Справа № 347/1876/24
Провадження № 2/347/686/24
(Заочне)
11 грудня 2024 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кіцули Ю.С.,
секретаря Мошулі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
30.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 25.07.2023 року до нього звернувся відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити йому кошти в розмірі 600 доларів США, на що він погодився за умови повернення йому вказаної суми не пізніше 30.07.2023 року. На підтвердження передачі коштів відповідач власноруч написав йому розписку і отримав грошові кошти в розмірі 600 доларів США та в розписці зазначив, що зобов?язується повернути даний борг до 30.07.2023 року. Однак відповідач свої зобов?язання згідно договору та вказані в борговій розписці строки не виконав. На його неодноразові звернення про повернення боргу, він не реагував і в добровільному порядку кошти не повернув.
У зв?язку із цим, позивач просив стягнути на його користь з відповідача грошові кошти в розмірі 24628,68 грн. боргу за розпискою та понесені ним судові витрати.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач в судове засідання призначене для розгляду справи не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задоволити а справу розглядати у порядку письмового провадження без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.
Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а.с.19, 21, 26, 31).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 15.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду на 19.09.2024 року.
Ухвалою від 19.09.2024 року у зв?язку із неявкою відповідача та відсутністю доказів його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, судове засідання було відкладено на 29.10.2024 року.
29.10.2024 року у зв?язку із відрядженням судді, судове засідання відкладено на 11.12.2024 року.
Про судові засідання відповідач повідомлялася належним чином, однак на адресу суду повернулися поштові відправлення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Проте довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).
Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/1876/24 відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 виданого Косівським РС УМВС України в Івано-Франківській області 12.10.1999 року, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бортники, Тлумацького району, Івано-Франківської області, а його місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4).
Як встановлено судом, 25.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 на 6 днів до 30.07.2023 року 600 доларів США, і зобов?язався їх повернути у вказаний строк, що підтверджується копією боргової розписки (а.с.6).
Відповідно до роздруківки офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 30.07.2024 року, тобто на дату подання позову до суду, курс долара США становив 41,0478 (а.с.7).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов'язань перед позикодавцем ( ОСОБА_1 ) згідно укладеної сторонами боргової розписки.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Вимогами ст.1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 25.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 у позику 600 доларів США, що підтверджується написаною ним власноруч розпискою від 25.07.2023 року, в якій зобов?язався повернути борг до 30.07.2023 року (а.с.6).
Однак, всупереч узятого на себе зобов?язання по поверненню позичених коштів в обумовлений ними строк, відповідач борг не повернув, порушивши умови зобов?язання.
Оскільки у відповідності до ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, то хоча позивач і надавав відповідачу у позику грошові кошти у іноземній валюті, але це не є перешкодою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у національній валюті.
Отже, позивач бажає стягнути з відповідача борг за розпискою у національній валюті, гривні, у розмірі еквівалентному 600 доларам США, який станом на день звернення до суду з позовом (30.07.2024 року) становив 24628,68 грн. (600 х 41,0478 = 24628,68 грн.)
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми боргу за розпискою, обґрунтованими.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 боргу за розпискою від 25.07.2023 року у розмірі 24628,68 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 610, 611, 1046-1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 24628 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 68 коп. боргу за розпискою від 25.07.2023 року, а також 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя Ю.С. Кіцула