Справа №938/959/24
Провадження № 2/938/264/24
17 грудня 2024 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, -
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Підставою звернення до суду є те, що між сторонами зареєстровано шлюб 21.09.2019 року виконавчим комітетом Криворівнянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис №7. Під час подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час нею подано заяву до суду про розірвання шлюбу. Малолітній син ОСОБА_4 проживає з нею та знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач не надає добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини, тому бажає стягувати аліменти в судовому порядку. Відповідач за станом здоров'я має можливість сплачувати аліменти, інших дітей та непрацездатних родичів немає.
Ухвалою суду від 30.08.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду поступила заява про розгляд справ за їх відсутності, підтримання позовних вимог, не заперечення щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений тричі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.27,32,35).
Судова повістка на 21.10.2024 року, копія позовної заяви з додатками, копія ухвали від 30.08.2024 року повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 23-26).
Судова повістка на 28.11.2024 року, копія позовної заяви з додатками, копія ухвали від 30.08.2024 року згідно з інформацією сайту АТ «Укрпошта» прямує за місцем призначення (а.с. 23-26).
У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У ч. 1 ст. 280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Суд, оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для вирішення спору, та приходить до такого висновку.
Встановлено, що виконавчим комітетом Криворівнянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області між сторонами зареєстровано шлюб 21.09.2019 року, про що складено актовий запис №7 (а.с.3).
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Білоберізької сільської ради ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області складено актовий запис № 10 (а.с.5).
Із витягу з Реєстру територіальної громади (а.с.6,7) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою місця проживання матері ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи дану цивільну справу, суд керується принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, який визначений у п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року. Цією нормою передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так, положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Згідно з ст. 141 Сімейного Кодексу ( далі - СК) України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних обов'язків, що закріплений у ч.2 ст.51 Конституції України та в ст.180 СК України.
У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
У ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Позивач наполягає на стягненні аліментів із відповідача саме в твердій грошовій сумі. Оскільки, відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, то суд не вправі самостійно визначати спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в частці від його доходу. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року в справі № 490/4522/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У ч. 2 ст. 182 СК України закріплено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2563 гривні.
Враховуючи, що дитина сторін є віком до 6 років, то прожитковий мінімум в розрахунку на місяць становить 2563 гривень, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто не менше 1281,5 гривень.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 року по справі №759/10277/18 зазначив, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Тобто Верховний Суд вважає, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Однак, позивачем у порядку ст.81 ЦПК України не доведено можливості сплачувати відповідачем аліменти у заявленому нею розмірі, у зв'язку з чим позов підлягає до часткового задоволення, а саме стягненню в розмірі 3000 гривень щомісяця.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дітей, оскільки аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами 27.08.2024 року, тому з 28.08.2024 року слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення. В ст. 430 ЦПК України закріплено, що суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежів за 1 місяць.
Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення у межах суми платежів за 1 місяць.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.180-185 Сімейного кодексу України, ст. ст.142, 258-259, 263-265, 282 ЦПК України, -
Позов задоволити частково.
Стягувати зі ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 ( три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 28.08.2024 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць на утримання дитини в сумі 3000 (три тисячі) гривень підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.
Суддя Наталія ЧЕКАН