Справа № 522/12976/24
Провадження № 2/522/6394/24
13 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 02.08.2024 і до повноліття дітей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, щоу шлюбі у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано 27.05.2024 року, що підтверджується копією рішення суду.У позовній заяві позивач зазначила, що з 27.05.2024 відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їх спільних із позивачем дітей. Оскільки відповідач не має доходів та не працює, інших осіб на утриманні не має, позивач просить стягнути 5000 гривень на утримання двох дітей.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 17.09.2024.
У судове засідання 17.09.2024 з?явилась позивач, та просила не здійснювати звукозапис у судовому засіданні. Відповідач у судове засідання не з?явився, про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав.
Відповідачу направлені копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви та судова повістка, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Крім того, виклик відповідача до суду здійснювався шляхом направлення смс-повідомлення та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Розгляд справи відкладено на 22.10.2024 у зв?язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 22.10.2024 з?явилась позивач. Відповідач у судове засідання не з?явився, про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви до суду не подавав. Виклик відповідача до суду здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Розгляд справи відкладено на 26.11.2024 у зв?язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 26.11.2024 сторони не з?явились. Про причини неявки до суду не повідомили, клопотання та заяви не подавали. Виклик відповідача до суду здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Розгляд справи відкладено на 13.12.2024 у зв?язку з неявкою сторін.
28.11.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.
У судове засідання 13.12.2024 сторони не з?явились. Відповідач про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав. Виклик відповідача до суду здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Станом на момент розгляду справи інших заяв по суті справи не надходило.
Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судове засідання, однак відповідач до суду не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч.4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
У зв'язк уз неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Повно і всебічно з'ясувавши обставин, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закону № 2402-ІІІ) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону 2402-ІІІ).
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2024 розірвано шлюб, зареєстрований 05.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Каховка реєстраційної служби Каховського міськрайонного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 24 (а.с. 4-5).
З копії свідоцтва про народження, виданого повторно 08.03.2024 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_1 , вбачається, що у подружжя від шлюбу народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 14.08.2014 складено відповідний актовий запис № 24, місце державної реєстрації: Виконавчий комітет Чорнянської сільської ради Каховського району Херсонської області (а.с. 7).
З копії свідоцтва про народження, виданого повторно 08.03.2024 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (повторно), серії НОМЕР_2 , вбачається, що у позивача та відповідача народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 13.07.2021 року складено відповідний актовий запис № 199, місце державної реєстрації: Каховський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 8).
Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (а.с.11-13) діти продживають разом з позивачкою.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період ( ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України).
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.12 2019 у справі № 344/10971/16-ц (провадження № 61-46794св18) аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч.1 ст. 191 СК України).
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, ним не надано доказів наявності у нього інших дітей, доказів надання матеріального забезпечення згідно із законом іншим особам, а також інших істотних обставин, які б свідчили про неможливість сплати аліментів у розмірі, заявленому у позовній заяві.
Керуючись принципом забезпечення найкращих інтенресів дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, враховуючи суму аліментів на двох дітей, яку просить стягнути позивач та яка не перевищує мінімального рекомендованого розміру аліментів, встановленого чинним законодавством, відсутність доказів існування обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів та можуть слугувати підставою для визначення розміру аліментів у меншій сумі, ніж просить позивач, суд вважає розумним та справделивим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та визначити розмір аліментів на двох дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень щомісячно.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.
Згідно п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягають задоволенню, таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 02.08.2024, та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), в дохід держави суму судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія ЧОРНУХА