16 грудня 2024 р. Справа № 520/7733/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 26.08.24 у справі №520/7733/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" , Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області», які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року залучено Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань як співвідповідача у цій адміністративній справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області», які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Міністерство внутрішніх справ, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №520/7733/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Зазначає, що пунктом 4 Постанови №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481) підтверджений факт незмінності правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі - «1762,00 грн.». Вказує, що аргументи суду першої інстанції не мають документального підтвердження щодо реального підвищення після 01 січня 2018 року розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб, а такого підвищення фактично не відбулось, то підстави для виготовлення нової довідки про грошове забезпечення станом відсутні. Зазначає, що аналіз викладеного свідчить, що судом першої інстанції прийнято необґрунтоване та таке, що не відповідає нормам матеріального права судове рішення. Окрім того, вказує, що позовна заява ОСОБА_1 не містить позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України, отже МВС України не є належним відповідачем. Зазначає, що позивачем не доведено, що діями та/або бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України порушено його права, свободи та інтереси, тому, позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45329727). Вважає, що судом першої інстанції безпідставно зобов'язано Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2023. Зазначає, що обставини, викладені у скарзі, виключають будь-які зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України перед позивачем та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до Міністерства, як неналежного відповідача. Вказує, що судом першої інстанції неповно досліджено докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення і які мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та винесення незаконного рішення.
Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на подану позивачем скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України дана справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.
Позивач через свого представника звернувся до відповідача (Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області") із заявою, в якій просив виготовити та подати до ГУПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" повідомила ОСОБА_1 листом від 21.03.2024 № 33/41-1015 про відсутність підстав для надання довідки станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
Позивач, вважаючи дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області», які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії протиправними, а також необхідність задоволення Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» його вимог зобов'язального характеру, звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою.
Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з протиправності дій Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області», які полягають у відмові позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії. Окрім того, суд першої інстанції виходив з того, що саме на Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань покладено функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2023, а відтак необхідності зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, врегульовано положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45).
Згідно з п. 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів, аналізуючи наведене вище, зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 (далі по тексту - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Так, п.2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) п. 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п. 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 п.4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Приписами Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі по тексту - Закон №2017-III) врегульовано правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій,
Згідно зі ст.1 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Відповідно до ст.6 Закону №2017-III, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Колегія суддів відповідно до ч.5 ст.242 КАС України вважає за необхідне врахувати у даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 12.09.2022 року у справі №500/1813/21, від 10.01.2024 року у справі №400/3128/23, відповідно до яких зазначення у п.4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон №294-IX, Закон №1082-IX, Закон №1928-IX та Закон №2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 - 2023 роки відповідно, не містили.
Відтак, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Колегія суддів зазначає, що ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами: через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45; за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 року у справі №380/16010/21, від 17.10.2023 року у справі №380/657/22, від 14.11.2023 року у справі №380/2246/22, від 28.11.2023 року у справі №160/12994/22.
Відповідно до висновків постанови Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт
Колегія суддів зазначає, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
При цьому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 29.03.2023 у справі №640/8668/21, від 09.05.2023 року у справі №380/5158/22, від 04.04.2024 у справі №160/16602/21, від 17.09.2024 у справі №580/5747/22 Верховний Суд зробив такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 29.03.2023 у справі №640/8668/21, від 09.05.2023 року у справі №380/5158/22, від 04.04.2024 у справі №160/16602/21, від 17.09.2024 у справі №580/5747/22 є обов'язковими для застосування у спірних правовідносинах, з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України.
В даному випадку, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", відмовляючи ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, з урахуванням наведених вище висновків, дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області», які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії, є протиправними.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що пунктом 4 Постанови №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481) підтверджений факт незмінності правила обчислення грошового забезпечення із використанням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі - « 1762,00 грн.», то колегія суддів відхиляє такі доводи, як необґрунтовані, оскільки вказані зміни до цієї постанови набрали чинності 20.05.2023, а відтак на момент спірних відносин підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Також, щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що з 2018 року розміри посадового окладу і окладу за військовим званням осіб, які проходять військову службу, не змінились, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки як вже зазначалося вище через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №2710-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволення вимог про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023, а також відповідним доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп.2 п.1 наказу МВС України №129 від 25.02.2019 "Про призначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку пенсій)" (далі по тексту - Наказ №129), зі змінами, внесеними наказом МВС України №291 від 16.04.2021 "Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 лютого МВС 2019 року №129" (далі по тексту - Наказ №291), визначено в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.
Пунктом 1 наказу МВС України №259 від 22.04.2024 року "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" (далі по тексту - Наказ №259) визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п.2 Наказу №259 (зі змінами, внесеними Наказом №432), уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 219 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Пунктом 3 Наказу №259 визначено, що п.2 наказу №259 застосовується з 01.05.2024.
Таким чином, у спірних відносинах видача довідок до 01.05.2024 належала до повноважень Державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області", а з 01.05.2024, згідно з п.2 Наказу №259 (зі змінами, внесеними Наказом №432), належить до повноважень Головного сервісного центру МВС.
Наказом Головного сервісного центру МВС від 29.04.2024 №77 "Про затвердження змін до деяких положень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філій ГСЦ МВС)" затверджено зміни до деяких положень про регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС) (далі по тексту - Наказ №77).
Пунктом 6 Наказу №77 визначено внести до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 02.02.2024 №15, зокрема, такі зміни: 1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту: "7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення".
Отже, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) з 01.05.2024 уповноважений видавати звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45329727), який є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС та не є окремою юридичної особою, оскільки відповідно до ст.43 КАС України, філія ГСЦ МВС не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності та не може виступати самостійним відповідачем у справі, а належним відповідачем, який уповноважений видавати звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій справі, є Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем у даній справі позивачем було визначено Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", а судом першої інстанції ухвалою від 13.05.2024 року було залучено Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань, як співвідповідача.
Таким чином, у цій справі позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у цій справі в частині позовних вимог про зобов'язання підготувати та видати довідку про розмір грошового забезпечення є Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, який не був визначений позивачем як відповідач у розгляді цієї адміністративної справи та не був залученим судом першої інстанції в якості співвідповідача.
Відповідно до ст. ст. 25, 26, 42 КАС України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з належним та обґрунтованим клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч.4 ст.48 КАС України).
Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Відтак, аналіз наведеного вище вказує, що можливість залучення належного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції, а залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України, в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Наведене вище узгоджується правовими висновками щодо застосування норм процесуального права, викладеними в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18.
При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Проте, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Також обов'язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте, під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або за ініціативою суду.
Наведене вище узгоджується з правовими висновками щодо застосування норм процесуального права, викладеними в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №162/445/16-а.
Відповідно до ч.7 ст.48 КАС України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони у справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб'єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.
Таким чином, результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, оскільки від цього значною мірою залежить ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим залучення судом першої інстанції в якості співвідповідача Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань та зобов'язання його підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище, які є релевантними до спірних відносин у даній справ.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи, та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 та прийняти в цій частині постанову про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відтак, апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України підлягає частковому задоволенню.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №520/7733/24 скасувати в частині задоволення позову про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №520/7733/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський