16 грудня 2024 року справа №120/4235/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 120/4235/24 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Лимара Андрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 13.03.2024 року П/С № 914120155589 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язати виплатити допомогу на поховання ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 27.02.2024 № 7112.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2024 П/С № 914120155589 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за її заявою від 27.02.2024 № 7112.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, зазначені в ньому обставини не відповідають дійсності, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Апелянт зазначив, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м.Маріуполь (далі - Головне управління) та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). У відповідності до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 прізвище померлої пенсіонерки зазначено як ОСОБА_4 ( Додається ).
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 27.02.2024 року із заявою №7112 (далі - Заява) щодо виплати допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 .
За результатом розгляду наданих до заяви від 27.02.2024 за №7112 документів винесено відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_3 , оскільки судом не визнана належність ОСОБА_3 свідоцтва про смерть, яке видано на ім'я ОСОБА_3 та не покладено жодних зобов'язань на Головне управління щодо виплати допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 (відмова додається). ОСОБА_3 на обліку в Головному управлінні не перебувала та пенсію не отримувала.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
27 лютого 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою, яка зареєстрована за № 7112, про виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 .
Для оформлення допомоги на поховання були надані наступні скановані оригінали документів: заява щодо виплати допомоги на поховання від 27.02.2024 № 7112; паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданий Іллічівським РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області 18.09.2013; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 15.05.2023 серії НОМЕР_4 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 15.05.2023 № 00039671610; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2023 № 127/31035/23; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 11.04.2023 № 529-5002704743; заява про відкриття рахунку в банку на ім'я ОСОБА_1 .
Рішенням відповідача від 13.03.2024 П/С № 914120155589 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_3 , оскільки судом не визнана належність ОСОБА_3 свідоцтва про смерть, яке видано на ім'я ОСОБА_3 та не покладено жодних зобов'язань на Головне управління щодо виплати допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
В обґрунтування цього рішення пенсійний орган послався на норми ст. 53 Закону №1058 та п. 5.1 Порядку №22-1 і зазначив, що за результатами розгляду поданих документів та даних електронної пенсійної справи померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , який виданий Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 05.09.1997, прізвище померлої ОСОБА_4 , а за даними свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати померлу особу.
Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Донецькій області вирішило відмовити ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_3 згідно її заяви від 27.02.2024 № 7112.
ГУ ПФУ в Донецькій області не заперечує той факт, що за життя ОСОБА_3 перебувала на обліку в цьому пенсійному органі та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.
До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
За ст. 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку №22-1.
Згідно п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
За п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому п. 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується у розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Згідно п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
[…]
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через Веб-портал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Сторони визнають той факт, що за життя ОСОБА_3 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058.
В пенсійній справі прізвище було зазначено відповідно до паспортних даних, наведених в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , а саме, « ОСОБА_4 ».
Згідно копії картки платника податків РНОКПП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням відповідача від 13.03.2024 П/С № 914120155589 позивачу відмовлено у оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 , у зв'язку з неможливістю ідентифікувати померлу особу, оскільки відповідно до пенсійної справи та копії паспорту прізвище померлої « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_6 ».
Апеляційний суд враховує, що в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року у справі № 127/31035/23 судом встановлено наступне.
«Відповідно до Договору дарування жилого будинку від 13.08.2003, посвідченого державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1458, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подарували, а ОСОБА_3 прийняла в дар житловий будинок з належними до нього прибудовами подвір'я, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці. Факт реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказаний будинок підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1455574 від 11.09.2003.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2007, посвідченого державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. на та зареєстрованого в реєстрі за № 3-560, спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у т.ч. з урахуванням частки майна, від якого відмовився ОСОБА_7 - син спадкодавця. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_2 .
Факт реєстрації права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21880131 від 16.02.2009.
Відповідно до заповіту, посвідченого 30.10.2015 державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3-897, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все, що буде належати їй на день смерті і на що вона за належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному.
Відповідно до заповіту, посвідченого 22.09.2020 державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. та зареєстрованого в реєстрі за №2-342, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , належний їй на праві власності житловий будинок з усіма надвірними побудовами та спорудами, земельною ділянкою, що знаходиться у АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному.»
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2023 у справі №127/12861/23 встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Маріуполь Донецької області. Вказаним рішення також було встановлено, що померла ОСОБА_3 є бабою ОСОБА_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2023 року у справі №127/31035/23 встановлено факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 15.05.2023, актовий запис № 1695),:
- заповіту від 30.10.2015, що посвідчений державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С., вчинений на бланку серії НАО № 837379 та зареєстрований в реєстрі за № 3-897;
- заповіту від 22.09.2020, що посвідчений державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С., вчинений на бланку серії НОР № 820946 та зареєстрований в реєстрі за № 2-342;
- договору дарування жилого будинку, посвідченого державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. 13.08.2003 на бланку серії ВАМ № 635363 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1458;
- свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. 06.03.2007 на бланку серії ВЕЕ № 782819 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-560;
- витягу № 1455574 від 11.09.2003 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Маріупольським міським бюро технічної інвентаризації на бланку серії ВАА № 466109;
- витягу № 21880131 від 16.02.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що виданий Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» на бланку серії ССО № 020071.
Рішення набрало законної сили 11.01.2024.
Згіно ч. 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15 травня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачу видано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00039671610.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документи, подані ОСОБА_1 разом із заявою від 27 лютого 2024 року про виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 , стосуються саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, отримувала пенсію за віком і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, що визначено ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування».
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Суд відзначає, що всі документи на ім'я баби позивача видані компетентними державними органами та заповнені їх посадовими особами, тож позивач не повинна зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання допомоги на поховання своєї померлої баби через розбіжності в написанні її прізвища.
Отже, відмова пенсійного органу у виплаті позивачу допомоги на поховання у зв'язку з неможливістю ідентифікувати особу померлої внаслідок різного написання її прізвища в паспортному документі та у свідоцтві про смерть є проявом надмірного формалізму.
ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило позивачу у виплаті допомоги на поховання, обґрунтовуючи це тим, що внаслідок різного написання прізвища пенсіонера в паспорті громадянина України та у свідоцтві про смерть неможливо ідентифікувати особу померлого.
Між тим, такі розбіжності в написанні прізвища пенсіонера встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2023 у справі №127/31035/23.
З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 13.03.2024 П/С №914120155589 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 » є протиправним.
Висновок суду про протиправність цього рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на поховання, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що прямо передбачено п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.
За приписами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За висновком пенсійного органу, єдина підстава для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання її померлої баби, - це неможливість ідентифікувати особу померлої. Будь-яких інших підстав для відмови позивачу у виплаті допомоги на поховання відповідач не встановив і у рішенні, що оскаржується, не навів.
При зверненні до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою від 27.02.2024 про виплату допомоги на поховання ОСОБА_1 виконала вимоги пункту 5.1 Порядку № 22-1.
Крім того, норма ст. 53 Закону № 1058 в контексті спірних правовідносин передбачала лише один правомірний варіант поведінки пенсійного органу у разі смерті пенсіонера - виплатити особі, яка здійснила його поховання, допомогу на поховання пенсіонера у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Отже, покладення на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за її заявою від 27.02.2024 № 7112, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача та не призводить до втручання суду у дискреційні повноваження пенсійного органу.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2024 П/С № 914120155589 «Про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за її заявою від 27.02.2024 № 7112.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 120/4235/24 за позовом Лимара Андрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 16 грудня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук