справа № 489/7181/21 провадження №2/489/78/24
Іменем України
11 грудня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Коростієнко Н.С.,
в присутності:
позивача ОСОБА_1 ,
предстанила позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири
встановив:
У листопаді 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 79655,00 грн. матеріальної та 10000,00 грн. моральної шкоди, завданої затопленням квартири, а також понесені судовий витрати.
В обґрунтування позову вказано, що 15.06.2021 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , частки якої позивач є власником. Інша частка квартири належить його матері ОСОБА_6 , яка за вказаною адресою не мешкає та витрати по її утриманню не несе.
На день залиття квартири відповідачі були власниками квартири АДРЕСА_2 та здійснювали її продаж, через що в квартирі не проживали.
15.06.2021 відбулося залиття квартири позивача з вини сусідів по квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджено актом про залиття, складеного комісією у складі голови правління ОСББ «Миколаївський південь» Добровською С.М. та членами правління Ковальовою Т.В., ОСОБА_7 . Причиною залиття стало несправність встановлених у квартирі відповідачів фільтрів очищення води, одного колба з яких тріснула.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, складеного на замовлення позивача Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, вартість ремонту по усуненню наслідків залиття складає 27150,00 грн., а з урахуванням пошкоджених меблів 39950,00 грн.
Крім матеріальної шкоди позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в емоційних стражданнях, які йому та його родині довелося перенести затопленням квартири, порушенням звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, затопленням квартири відразу після проведеного ремонту, яку оцінює в 10000,00 грн.
Після надходження до суду висновку судової будівельно-технічної експертизи представник позивача надала заяву про збільшення ціни позову та остаточно просила стягнути з відповідачів 79655,00 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також понесені позивачем витрати на оплату 3178,00 грн. судового збору, 14000,00 грн. на проведення експертизи та 3000,00 грн. правничої допомоги.
У поданій через систему «Електронний суд» заяві від 16.10.2024 представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Сіхарулідзе Д.Г., позовні вимоги просив залишити без задоволення через їх недоведеність.
Вказав, що акт про залиття квартири позивача складено комісією за відсутності відповідача, без зазначення того що проводилася фото чи відео фіксація.
Огляд квартири АДРЕСА_2 не проводився, а надані суду фото не можуть бути доказом, оскільки не зрозуміло де, коли та як вони були зроблені.
Висновок експерта ґрунтується та проведений на підставі фото та акту, який знаходиться в матеріалах справи, без фактичного огляду приміщень. Тому експерт не наділений, ані можливістю, ані правом надавати оцінку доказам і лише в межах своїх професійних знань надав відповідь щодо можливої причини події.
Щодо збільшення позовних вимог то в первинній позовній заяві позивач зазначив, що провів ремонт ще в 2021 році до подання позовної заяви. На той час був зроблений експертний кошторис, яким визначено суму матеріальних збитків 39950,00 грн. Тому посилання на висновок експертизи від 2024 року, проведений без фактичного огляду, як на підставу збільшення заподіяних збитків, є безпідставним.
Крім того, відповідно до викладених в позові обставин, залиття квартири відбувалося неодноразово, але акт складений лише щодо події 15.06.2021, що унеможливлює встановлення причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та обставинами зазначеними в акті.
Недоведеною є заподіяння позивачу і моральної шкоди.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 09.03.2023 за клопотанням представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 31.08.2023 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.10.2023 за клопотанням представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 13.02.2024 поновлено провадження у справі.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Інший відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вислухавши присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до Акту про залиття з системи холодного водопостачання №94, складеного комісією у складі голови правління ОСББ «Миколаївський Південь» Добровською С.М. та членів правління Ковальовою Т.В., ОСОБА_7 15.06.2021, комісією проведено огляд квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що через неодноразове залиття квартири позивача її стан був незадовільний. Залиття відбулося стелі кухні, натяжної стелі коридора та спальні. Пошкодженні залиттям стелі кухні, коридора, спальні, дверей кухні та спальні, меблів кухонних, стін кухні, мультиварки.
Причиною залиття вказано несправність системи холодного водопостачання, а саме установка очистки води в квартирі АДРЕСА_3 . Фото пошкодження установки очистки води додано до позову.
На акті міститься відмітка про те, що мешканець квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 з актом ознайомлений, але від його підпису відмовився, що засвідчено підписами членів комісії.
До акту додано фото системи очищення води, яка складається із трьох колб очистки, одна з яких, яка прозора, пошкоджена (вирвано низ колби).
Із адресованої ОСОБА_1 відповіді ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 15.06.2021 № 114/52-2021 вбачається, що його заява про вжиття заходів відносно сусіда, проживаючого в квартирі АДРЕСА_3 , який затопив його квартиру, зареєстрована у відділенні поліції до ЖЄО за № 13085 від 15.06.2021 та уважно розглянута. За результатами розгляду заяви заявнику роз'яснено, що питання відшкодування завданих матеріальних збитків повинно вирішуватися в цивільно-правовому порядку.
На підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди до позову позивачем додав зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, а саме ремонтних робіт про залиття в квартирі АДРЕСА_1 , з дефектним актом та фото пошкоджень квартири, складеного 05.07.2021 експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області на замовлення ОСОБА_1 , відповідно до яких вартість ремонту по усуненню наслідків залиття складає 27150,00 грн., а з урахуванням пошкоджених меблів 39950,00 грн.
Після призначення справи до судового розгляду за заявою представника позивача у справі призначено будівельно-технічну експертизу.
Згідно висновку експерта №125-0106 судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Регіональної Торгово-промислової плати Миколаївської області Лесків С.А. 07.02.2024 вартість ремонтно-будівельних робіт, для усунення заподіяної матеріальної шкоди по ліквідації залиття квартири АДРЕСА_1 , в нині чинних цінах, складає 79655, 00 грн.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.11.2021 підтверджується, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що відповідач ОСОБА_5 , який мешкав над ним поверхом вище, неодноразово протягом коротких проміжків часу затоплював його квартиру, після чого той усував наслідки затоплення за домовленістю між ними. Грошових коштів на відшкодування збитків у ОСОБА_5 він не брав. Тричі йому приходилося викликати фахівців, щоб злити воду з натяжної стелі. В останнє затоплення було коли він робив ремонт в квартирі та після ремонту 15.06.2021. На той час в квартирі відповідача проживали квартиранти, які пустили комісію до квартири АДРЕСА_3 для складання акту, де було встановлено причину затоплення. При обстеженні квартири АДРЕСА_3 відповідач був відсутній, але йому дзвонила голова ОСББ та зачитала акт, який попросила приїхати і підписати, але той повідомив, що підписувати не буде.
Також позивач пояснив, що для усунення наслідків затоплення повторний ремонт в своєї квартирі здійснив, що літом 2024 року.
Представник відповідача ОСОБА_5 факт затоплення не оспорював, але був незгодний з причиною затоплення та розміром збитків. Також вважав недопустимими доказами фото системи очистки води, які долучено до позову, оскільки позивач не надав оригінал даних фото, що не надає можливості з'ясувати місце та час, коли їх було зроблено.
Із пояснень представника відповідача також встановлено, що відповідачі між собою є родичами матір'ю та сином, а квартира АДРЕСА_2 на теперішній час ними продана.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.11.2021, власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2021 є ОСОБА_8 .
Довідкою Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 12.11.2021 № 3138 підтверджується, що відповідно до паперових носіїв інвентарної справи станом на 28.12.20212 власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 19.11.2003, реєстраційний номер - 3766, посвідченого приватним нотаріусом миколаївського міського нотаріального округу за реєстрованого в КП ММБТІ 20.02.2004 за № 16187.
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 була ОСОБА_10 , а фактичне користування нею здійснював відповідач ОСОБА_5 , на що вказував позивач та не оспорював представник відповідача.
Допитана в судовому засіданні свідок позивача ОСОБА_11 повідомила, що вона є знайомою позивача та 15.06.2021, дізналася про його затоплення і зранку зайшла до нього. Із розмов голови ОСББ дізналася, що затоплення відбулося з вини мешканців квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться на д квартирою ОСОБА_1 . Коли комісія оглядала квартиру АДРЕСА_3 разом з нею не ходила, залишалася в квартирі позивача та бачила наслідки затоплення.
Правове обґрунтування та мотиви суду
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.
Відповідно до положень частин першої - п'ятої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Такі правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 25.02.2019 в справі № 466/4051/15-ц, від 23.02.2022 в справі № 158/1981/20 (провадження № 61-12503св21).
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У ході розгляду справи встановлено, що затоплення квартири позивача відбулося 15.06.2021, про що комісією ОСББ «Миколаївський Південь» складено відповідний акт, яким зафіксовано причину затоплення - несправність системи очистки води в квартирі АДРЕСА_2 , та пошкодження, які завдані позивачу затопленням його квартири.
Вказаний акт є належним та допустимий доказом заподіяння шкоди позивачу та причин її затоплення.
Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди підтверджується висновком судово-технічної експертизи від 07.02.2024.
Враховуючи, що на спірні правовідносини поширюється призумція вини заподіювача шкоди, а в процесі розгляду справи зазначена презумпція належними та допустимими доказами не спростована, відповідно вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Таким чином, враховуючи наявні у справі докази заподіяння позивачу шкоди відбулося внаслідок затоплення його квартири через пошкодження системи очистки вини в квартирі АДРЕСА_3 , що розташована поверхом вище на квартирою позивача та користувачем якої на той час був відповідач ОСОБА_12 , а тому на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в повному розмірі, що становить 79655,00 грн. та підтверджена висновком судової будівельно-технічної експертизи № 125-0106 від 07.02.2024.
Заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що внаслідок постійного затоплення відповідачем його квартири він мав дискомфорт в користуванні своєю властивістю та постійно був вимушений вживати заходів до усунення наслідків затоплення для належного в ній проживання разом із сім'єю. Крім того, його дружина ОСОБА_13 є інвалідом з дитинства і страждає на астму, а вологість негативно впливає на стан її здоров'я, що підтвердив довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №446689,серії 12ААВ.
При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди, суд враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, з урахуванням вимог розумності і справедливості вважає достатнім розміром відшкодування моральної шкоди за даних обставин 5000,00 грн.
Із витягів з реєстру територіальної громади міста Миколаєва «Про реєстрацію осіб» від 03.11.2021 встановлено, відповідач ОСОБА_4 з 16.09.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , а відомості щодо реєстрації іншого відповідача відсутні.
Згідно відповіді УДМС в миколаївській області від 11.11.2021 ОСОБА_5 з 04.08.2009 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Позивач з посиланням на положення частини першої статті 543 ЦК України просив стягнути шкоду солідарно.
Суд погоджується із позивачем, що стягнення шкоди з відповідачів має здійснюватися солідарно, але з інших правових підстав, а саме на підставі статті 1192 ЦК України, положеннями якої визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Посилання представника відповідача про недоведеність позивачем причини затоплення квартири та неналежність і недопустимість фото системи очищення води, суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються матеріалами справи.
Так, в ході розгляду справи із пояснень позивача встановлено, що фото робилися його дружиною під час огляду квартири відповідача, допуск до якої надали квартиранти. Із фото, які є кольоровими, чітко вбачається пошкодження нижньої частини прозорої колби системи очистки води, яка складається з трьох колб.
Доказів того, що комісія не оглядала квартиру АДРЕСА_3 та на спростування причини затоплення квартири позивача відповідачами суду не надано.
Таким чином відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали суду інших належних і допустимих доказів на спростування доводів і доказів позивача, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
У заяві від 27.03.2024 про збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди представник позивача просила стягнути солідарно з відповідачів: судовий збір за подання позовної заяви, а саме 908,00 грн. за вимогу про стягнення матеріальних збитків та 2270,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди; 2400,00 грн. витрат на проведення робіт з визначення розміру збитків; 6000,00 грн. витрат на визначення матеріальних збитків; 6000,00 грн. витрат на оплату оцінки пошкодженого майна; 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
При розподілі вказаних витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на залучення експерта.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позову майнового характеру встановлено в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позову складало від 908,00 грн. до 11350,00 грн.
Позивач сплатив судовий збір за подання позову 908,00 грн. та 2270,00 грн., вважаю чи, що вимога про стягнення моральної шкоди, не входить до загальної ціни позову та підлягає оплаті судовим за ставкою встановлено, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено ставку судового збору за подання позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, що з огляду на підстави та предмет позову є помилковим.
У даному випадку, врахуючи збільшення позивачем 27.03.2024 ціни позову (після проведення експертизи), яка додатково судовим збором оплачена не була, ціна позову складає 89655,00 грн. (79655,00+10000,00), а тому відповідно до наведених вище вимог Закону України «Про судовий збір», вимоги позивача підлягають оплаті судовим збором в розмірі 1211,00 грн. Тобто, позивач помилково сплатив судовий збір в більшому розмірі.
Таким чином, пропорційно задоволеним вимогам з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1143,42 грн. (1211,00 х 94,42%).
Розмір надмірно сплаченого збору складає 1967,00 грн. (3178,00 - 1211,00), який відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Позивач просив стягнути з відповідачів 2400,00 грн. витрат на проведення робіт з визначення розміру збитків, 6000,00 грн. витрат на визначення матеріальних збитків, 6000,00 грн. витрат на оплату оцінки пошкодженого майна.
Вказані витрати позивач підтвердив наданими Регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївській області: квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 05.07.2021 на суму 2400,00 грн. (оплата послуг за визначення матеріальної шкоди шляхом складання кошторисної документації згідно акту здавання-приймання послуги № 120-683 від 05.07.2021); рахунком на оплату №125-0106 від 23.01.2024, відповідно до якого визначення матеріального збитку з ПДВ складає 6000,00 грн.; квитанцією портал оператора ІЦ/Райффайзен Банк Аваль № 252298562 від 23.01.2024 на суму 6000,00 грн.
Згідно квитанції № 252298562 від 23.01.2024 призначенням платежу вказано «оплата за оцінку пошкодженого майна за рахунком № 125-0106 від 23 січня 2024 р».
Отже, фактично понесені витрати на оплату судової експертизи складають 6000,00 грн., а не 12000,00 грн., як вважає позивач, помилково збільшивши їх на 6000,00 грн., вказаних в рахунку № 125-0106 від 23.01.2024. який оплатив квитанцією № 252298562 від 23.01.2024.
Таким чином, враховуючи задоволення в повному обсязі позову в частині майнової шкоди з відповідачів підлягають витрати на залучення експерта в сумі 8400,00 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду відповідачем буде подана заява про відшкодування витрат на правничу допомогу.
В свою чергу, представник позивача у заяві від 27.03.2024 просила стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмір 3000,00 грн.
За таких обставин, враховуючи заяву представника відповідача, суд питання розподілу витрат на правничу допомогу цим рішенням не вирішує та роз'яснює сторонам, що зазначене питання буде вирішено в судовому засіданні 18.12.2024 шляхом ухвалення додаткового рішення, до якого сторони маються право надати відповідні заяви, з доказами направлення іншій стороні. У разі не надходження заяви від відповідача, заява представника відповідача буде залишена без розгляду.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 79655,00 грн. та в рахунок компенсації моральної шкоди 5000,00 грн., всього 84655,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.), а також судовий збір в сумі 1143,42 грн. та 8400,00 грн. витрат понесених на експертизу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Роз'яснити, що розподіл витрат понесених сторонами на правничу буде проведено судом відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України в судовому засіданні, яке відбудеться 18 грудня 2024 року 09:30 годині.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;
відповідач - ОСОБА_4 , РНОКПП невідомо; місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
відповідач - ОСОБА_5 , РНОКПП невідомо; відоме місце проживання: АДРЕСА_7 .
Повний текст судового рішення складено 16.12.2024.
Суддя І.В.Коваленко