03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/824/18793/2024
Унікальний номер справи №755/4282/24
16 грудня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ящук Т.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України, яка подана представником ОСОБА_6, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
встановив:
Рішенням від 30 жовтня 2024 року встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Правдине, Білозерського району, Херсонської області, відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон.
Не погоджуючись з рішенням, 09 листопада 2024 року представник Міністерства оборони України - ОСОБА_6 надіслав засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
12 листопада 2024 року витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва матеріали даної цивільної справи № 755/4282/24, які надійшли до суду апеляційної інстанції 20 листопада 2024 року.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху з наступник підстав:
1.Апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України).
В апеляційній скарзі представник скаржника просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції 2004 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, жодних документів на підтвердження доводів щодо відсутності коштів на сплату судового збору Міністерством оборони України, представником скаржника до апеляційної скарги не додано.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення слід відмовити.
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги повинен становити 605,60 х 150% х 0,8 = 726,72 грн.
Отже, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 726,72 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а.
Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
2.Крім того, до апеляційної скарги не додано документів, що посвідчують повноваження підписанта на самопредставництво юридичної особи.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
З додатків до апеляційної скарги вбачається, що на підтвердження повноважень Овода А.П. до скарги надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Міністерства оборони України та довіреність №220/111/Д від 08.02.2024 року. Однак, до скарги не надано визначених ст. 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Овода А.П. діяти від імені Міністерства оборони України в порядку самопредставництва.
В постанові від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що «для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).».
Таким чином, скаржнику необхідно подати до апеляційного суду документи, які відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України, підтверджують право на подання Оводом А.П. апеляційної скарги від імені Міністерства оборони України в порядку самопредставництва: посадову інструкцію, положення про відділ чи управління, в якому працює представник, наказ про призначення на посаду.
3.В порушення вимог ч.2 та ч. 4 ст. 356 ЦПК України, представником скаржника в апеляційній скарзі не зазначено ім'я (прізвища, ім'я та по батькові) заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх місце проживання чи перебування.
Відповідно до ч.2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
4.Також, в порушення п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення
Пунктом 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте доказів її надсилання до електронного кабінету ОСОБА_1 або надсилання листом з описом вкладення копії цієї скарги вказаному учаснику справи не надано, так само як і про надсилання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Натомість надано докази надсилання копії апеляційної скарги на електронну пошту ОСОБА_1 , яка не є офіційною, тому не може замінити належне надсилання учаснику справи копії скарги у порядку, передбаченому статтею 43 ЦПК України.
Таким чином, скаржнику необхідно надати докази надсилання скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету ОСОБА_1 або надсилання листом з описом вкладення цьому учаснику справи копії апеляційної скарги та докази надсилання копії скарги заінтересованим особам з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України, яке подано представником ОСОБА_6, про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, яка подана представником ОСОБА_6, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Т.І. Ящук