Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код: 34390710, тел. 730 42 72
про залишення позовної заяви без розгляду
16 грудня 2024 р. справа № 520/31697/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.02.2024р. №00056090703,-
встановив:
Підставами позову є доводи про те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення винесено контролюючим органом безпідставно та у діях платника податків відсутнє порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 15.01.2024р. працівником Головного управління ДПС у м. Києві відносно заявника була проведена фактична перевірка торгової точки за місцем провадження господарської діяльності заявника на підставі ст. 20, ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (із змінами та доповненнями), Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 15.01.2024р. №2312/26/15/07/3534110243 (далі за текстом - Акт №2312).
У тексті Акту №2312 викладені власні судження контролюючого органу про вчинення особою порушень вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
02.02.2024р. із посиланням на Акт №3212 суб"єктом владних повноважень - відповідачем (як контролюючим органом за місцем обліку позивача у якості платника податків) було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024р. №00056090708 про застосування 284.089,00 грн. штрафу.
У позові зазначено, що про існування даного ППР заявник дізнався із електронного кабінету платника, побачивши накладений штраф. Самого ППР позивач не отримував. Представником позивача було направлено адвокатський запит до ГУ ДПС у Харківській області з проханням надати ППР з розрахунками штрафних (фінансових санкцій). 02 жовтня 2024 року на електронну пошту надійшла відповідь на запит і було надано копію ППР.
Ухвалою суду від 22.11.2024р. по даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у відповідача, зокрема, докази доведення факту існування оскарженого рішення до відмова заявника; докази направлення заявнику оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2024р. №00056090703 та за наявності оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутого рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці.
На виконання ухвали суду від 22.11.2024р. ГУ ДПС у Харківській області надало до суду заяву про залишення позову без розгляду, у якій зазначено, що податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024 № 00056090703, яке винесене на підставі акту фактичної перевірки від 15.01.2024 №2312/26/15/07/3534110246, ГУ ДПС направило 02.02.2024 на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, однак податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024 № 00056090703 позивачу не вручено у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Отже, позовна вимога про скасування вищезазначеного податкового повідомлення - рішення заявлена поза межами строку для звернення до суду, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 19.11.2024 року.
На підтвердження вказаних обставин ГУ ДПС у Харківській області надано до суду копію поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600084102382) про направлення податкового повідомлення - рішення від 02.02.2024 № 00056090703 з довідкою про причини повернення поштового відправлення.
За наслідками огляду поданих відповідачем доказів судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2024 № 00056090703 було повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області установою поштового зв"язку із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» - 21.02.2024р.
Отже, позов до суду подано із пропуском встановленого строку звернення.
Ухвалою суду від 22.11.2024р. по даній справі позов - залишено без руху у зв'язку із відсутністю юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини. Надано час для усунення недоліків в оформленні позову - 5 днів від дати отримання ухвали.
Дану ухвалу представник позивача отримав 04.12.2024р. в Електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд", але у встановлений судом строк, тобто до 09.12.2024р., недоліків позову не усунув.
Відтак, суд доходить до переконання про те, що позов поданий поза межами строку звернення до суду, заяви про поновлення строку звернення до суду заявником не подано, недоліки позову не усунуто.
Даний висновок суду ґрунтується на тому, що за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов'язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Суд зважає, як на те, що відповідно до ч.3 ст.122 КАС України іншими законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду, так і на те, що відповідно до абз.1 ст.4 ст.122 КАС України у разі використання особою досудового порядку вирішення спору - для звернення до суду установлюється 3-місячний строк, який обчислюється від дати вручення рішення за наслідками розгляду адміністративної скарги.
Разом із тим, відповідно до п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відтак, суд належить визначитись стосовно поширення на спірні правовідносини дії абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ч.3 ст.122 КАС України у кореспонденції з п.п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, абз.1 ч.4 ст.122 КАС України.
З цього приводу суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата у постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такий висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).
Окрім того, у постанові від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
В межах цього спору позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2024 № 00056090703.
Оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не скористався своїм правом оскарження рішення в адміністративному порядку, строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.
За змістом ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України цей строк слід обчислювати від проставленої на відбитку штемпеля установи поштового зв"язку календарної дати повернення поштового відправлення контролюючого органу (направленого за належною податковою адресою згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) без вручення у зв"язку із закінченням терміну зберігання.
Відтак, позивач пропустив строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2024 № 00056090703, оскільки повинен був звернутись до суду до - 21.08.2024р., а фактично звернувся з позовом до суду -19.11.2024р.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.
Стосовно дати обізнаності учасника суспільних відносин - платника податків з існуванням рішення суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу системи Державної податкової служби України суд повторно зазначає, що відповідно до п.42.2 ст.42 та п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України як спеціальних норм матеріального права документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику); У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З наведеного слідує, що у силу спеціального застереження закону шестимісячний строк звернення заявника до суду із вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2024 № 00056090703 слід обчислювати з - 21.02.2024р.
Позов до суду було подано представником заявника - 19.11.2024р., тобто поза межами строку звернення до суду згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України із суттєвим та істотним пропуском строку.
Стосовно доводу заявника про настання події обізнаності із існуванням оскарженого рішення суб"єкта владних повноважень про існування даного ППР із електронного кабінету платника, побачивши накладений штраф та неотримання оскарженого податкового повідомлення-рішення суд зазначає, що причиною необізнаності заявника є стан виконання заявником як учасником суспільних відносин власного обов'язку з належного та своєчасного отримання кореспонденції органів державної влади України за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (тобто за податковою адресою платника податків - юридичної особи приватного права).
Тому дана причина не може бути кваліфікована судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України окружний адміністративний суд зважає на висновки постанови Верховного Суду у постанові від 10.12.2024р. по справі №280/2363/24, де указано, що: "Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Аналогічні положення містить пункти 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254".
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на викладене вище, суд знаходить доведеними визначені ч.15 ст.171, п.7 ч.1 ст.240, п.8 ч.1 ст.240 КАС України підстави залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 4-9, 122-123, 240-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. у справі №520/31697/24 - визнати невиконаними.
Позов - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко