Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 грудня 2024 р. Справа № 520/23287/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.08.2024 року № 963260178893 щодо відмови в переведені та виплаті з 07.08.2024 року ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 10 прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71та від 06.08.2024 року № 202011-45/72/1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести та виплатити з 07.08.2024 року ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до ст. 10 прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не переведено позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що позивач отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», з 01.03.2022 перейшов на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 10.08.2022 перейшов на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 13 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначена раніше пенсія згідно Закону України «Про державну службу» поновлюється у старому розмірі, перерахунки у новому розмірі згідно наданих нових довідок не передбачені чинним законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», з 01.03.2022 перейшла на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 10.08.2022 позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.08.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Вищевказану заяву за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатами розгляду якої рішенням відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №963260178893 від 15.08.2024 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки відповідно до пункту 13 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначена раніше пенсія згідно Закону України «Про державну службу» поновлюється у старому розмірі, перерахунки у новому розмірі згідно наданих нових довідок не передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» як недоцільно (а.с. 24).
Не погоджуючись з рішенням про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ч.1).
Право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості (ч.2).
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 19 грудня 1993 року (далі - Закон №3723-ХІІ) право на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889-VIII), згідно ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, від 17.05.2021 року у справі №607/5615/17.
Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 року, позивач має загальний страховий стаж (понад 31 рік), стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, (понад 20 років станом на 01.05.2016), на момент звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» досяг пенсійного віку (67 років) (а.с. 12 - 21).
При цьому, достовірність записів у трудовій книжці позивача Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов не спростовано, будь - які зауваження з боку пенсійного органу до таких записів відсутні.
Оскільки, звертаючись до пенсійного органу із заявою про переведення із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» позивачем дотримано всіх умов, визначених законодавством (щодо віку, загального страхового стажу та стажу державної служби), позивач має право на переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржуваним рішенням безпідставно відмовлено у переведенні позивача із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Зважаючи на що, рішення відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №963260178893 від 15.08.2024 "Про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 " є протиправним та такими, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести та виплатити з 07.08.2024 року пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1», заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, а також призначення пенсії за віком.
Зміст постанови правління ПФУ №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.
Заяву про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» за принципом екстериторіальності передано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатами розгляду якої відмовлено в її задоволенні.
Зважаючи, що у переведенні позивача із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» позивача не переведено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Харківській області, для її виплати, отже відсутні підстави для задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання пенсійного органу здійснити позивачу виплату такої пенсії.
За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 07.08.2024 року.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позовні вимоги в частині урахування довідок, виданих Північно-східним офісом Держаудитслужби від 06.08.2024 року № 202011-45/71та від 06.08.2024 року №202011-45/72/1 при виплаті пенсії згідно Закону України «Про державну службу» не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, де предметом спору були аналогічні правовідносини, Верховний Суд зазначив, що вимоги позивача зобов'язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п. 1.7 якого, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Оскільки позивач звернувся з відповідною заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» 07.08.2024, тому саме з цієї дати позивача слід перевести його на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №963260178893 від 15.08.2024 "Про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно пункту 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 07.08.2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.