Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2024 року № 520/24741/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаптікової Дар'ї Володимирівни (вул. Студентська, буд. 5/4, м. Харків, 61024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника ОСОБА_1 , у банку для здійснення видаткових операцій на підставі поданих в заяві даних та щодо невинесення постанови про можливість здійснювати видаткові операції з поточного рахунку боржника на суму, в розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаптікову Дар'ю визначити поточний рахунок фізичної особи - боржника ОСОБА_1 , у банку для здійснення видаткових операцій на підставі поданих в заяві даних та винести постанову про можливість здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача, яка вчинена у рамках виконавчого провадження, на думку позивача, є протиправною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало зведене виконавче провадження №50264909, до складу якого входили наступні виконавчі провадження: ВП № 43812061; ВП № 43812150; ВП № 40486780; ВП №50263530; ВП №43811927; ВП №46286596.
За зведеним виконавчим провадженням № 50264909 боржником є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Виконавче провадження №40486780 з примусового виконання виконавчого листа по справі 2018/19219/2012 виданого Київським районним судом міста Харкова від 12.09.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» загальну суму заборгованості за кредитним договором 16098,06 грн. та судовий збір в сумі 214,60 грн.
Так, 30.10.2013 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
18.11.2013 було прийнято постанову про арешт майна боржника та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
22.02.2016 державним виконавцем відділу винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного №50264909.
05.04.2023 було прийнято постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного.
Державним виконавцем відділу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 05.04.2023 було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
25.06.2014 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 43812061 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 640/22461/14-ц, виданого Київським районним судом м. Харкова від 19.06.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 286,56 грн.
22.02.2016 державним виконавцем відділу винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного №50264909.
25.05.2018 було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 100,00 грн., а також постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
25.06.2014 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43812150 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 640/22461/14-ц, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплату судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1062,72 грн.
22.02.2016 державним виконавцем відділу винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного №50264909.
25.05.2018 прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 100,00 грн. та постанову про закриття виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
29.01.2015 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 46286596 з примусового виконання постанови ПС2 202628, видоної ВДАІ Київського району від 12.12.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 102,00 грн.
06.02.2015 державним виконавцем відділу винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
08.06.2018 державним виконавцем відділу, на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
25.06.2014 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43811927 з примусового виконання виконавчого листа по справі №640/22461/13-ц, виданого Київським районним судом міста Харкова від 19.06.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 8656,18 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., а всього - 28656,18 грн.
01.07.2014 державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
03.07.2014 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт коштів боржника і направлено на виконання до «XAPKIВ.ГPУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та до ХОТ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ АВАЛЬ» у м. Харкові.
03.07.2014 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт майна боржника.
Постановою від 22.02.2016 приєднано виконавче провадження до зведеного №50264909.
06.02.2018 державним виконавцем відділу винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і направлено на виконання до ТОВ «СЕКВОЙЯ 2000».
05.01.2024 на підставі ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження», прийнято постанову про арешт коштів боржника з використанням електронного цифрового підпису, і направлено на виконання до відповідних банківських установ -учасників обміну.
16.01.2024 державним виконавцем відділу, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
За вищевказаним виконавчим провадження на користь стягувача перераховано грошові кошти в розмірі 4747,33 грн.
22.02.2016 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50263530 з примусового виконання виконавчого листа по справі №6-3661-2011, виданого Дніпровський районним судом м. Києва від 22.12.2015 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №835/10-27/15/8-112 від 03.09.2008 р. та № 835/10-27/15/8-113 від 03.09.2008 в сумі 384299,17 грн. Стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом в розмірі 4182,17 грн.
22.02.2016 державним виконавцем прийнято постанову арешт майна боржника та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного №50264909.
04.01.2021 було прийнято постанову відповідно до ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження» про арешт коштів боржника з використанням електронного цифрового підпису, і направлено на виконання до відповідних банківських установ -учасників обміну.
26.02.2021 державним виконавцем відділу винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і направлено на виконання до ФО-П ОСОБА_5 .
04.10.2023 на підставі ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника з використанням електронного цифрового підпису, і направлено на виконання до відповідних банківських установ - учасників обміну.
16.01.2024 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт майна боржника.
16.01.2024 державним виконавцем відділу, керуючись п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
За вищевказаним виконавчим провадження на користь стягувача перераховано грошові кошти у розмірі 5996,63 грн., виконавчого збору перераховано в розмірі 599,63 грн. та витрати виконавчого провадження в розмірі 100,00 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що 03.07.2024 на адресу відділу надійшла заява від боржника, ОСОБА_1 , про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
11.07.2024 за вих. №84151 державним виконавцем на адресу боржника направлено відповідь про відсутність підстав для винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що 20.08.2024 ним особисто було отримано відповідь від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою було відмовлено у винесенні постанови про визначення рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Вищезазначені дії державного виконавця позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підставі повернення виконавчого документа стягувачу.
Підстави закінчення виконавчого провадження врегульовані ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч.ч.4, 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження
Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», затверджене наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5 (далі Положення).
Згідно п.1 розділу ІХ Положення до електронного архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передаються усі матеріали щодо завершених, повернутих без прийняття до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих проваджень, які внесені до бази даних Системи.
Пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.
Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України.
Відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства
юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі Інструкція).
Відповідно до п.4 Інструкції виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону.
Суд зазначає, що поточний рахунок для здійснення видаткових операцій визначається лише при наявності відкритих виконавчих проваджень.
Судом встановлено, що на момент звернення боржника із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, усі виконавчі провадження щодо боржника, ОСОБА_1 , були завершені відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до цієї норми виконавчий документ повертається стягувачу у випадках, коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Факт завершення виконавчих проваджень підтверджується постановами, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи відсутність у відділі відкритих виконавчих проваджень, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, у відповідача були вістуні правові підстави для визначення такого рахунку.
Про відмову в задоволенні заяви боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій виконавець письмово повідомляє боржника в порядку, визначеному статтею 28 Закону.
З матеріалів справи убачається, що у відповідь на звернення боржника Київський відділ державної виконавчої служби належним чином повідомив останнього про відсутність правових підстав для задоволення його заяви. Це підтверджується відповідним листом від 11.07.2024, який був отриманий позивачем 20.08.2024.
У вказаному листі Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зокрема, зазначено, що перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що виконавче провадження №46286596, 50264909, 43811927, 50264909 завершені на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно постанов №46286596 від 08.06.2018 року, 50264909 від 05.04.2023 року. 43811927 від 16.01.2024 року, 50264909 від 16.01.2024 року та виконавчі документи повернуті стягувачам.
За таких обставин, суд не виявив ознак порушення відповідачем прав чи свобод позивача у спірних правовідносинах.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаптікової Дар'ї Володимирівни (вул. Студентська, буд. 5/4, м. Харків, 61024) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя Н.А. Полях