16 грудня 2024 року м. Рівне №460/11453/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не правильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 29.03.2022, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року;
зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 29.03.2022 з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку із зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Зазначає, що йому стало відомо, що за період проходження служби з 01.01.2014 по 29.03.2022 йому нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у встановлених розмірах. Сторона позивача вказує, що відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти її права на отримання належних їй сум невиплаченого доходу. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що індексація грошового забезпечення позивачу за період 2014 року по 2022 рік нараховувалася та виплачувалася відповідно до чинного законодавства. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2003 року по 29.03.2022.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 80 від 29.03.2022 позивач був виключений зі списків особового складу зонального відділу, з усіх видів забезпечення у зв'язку з переводом на нове місце служби.
Листом від 31.08.2024 №810/4953 відповідач надав позивачу відповідь на його заяву. У вказаному листі відповідач зазначив, що відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерстві оборони України не було. Листом директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 головний розпорядник бюджетних коштів довів до розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів роз'яснення про відсутність фінансових ресурсів бюджету Міністерства оборони України на виплату індексації грошового забезпечення та вказівки щодо припинення її нарахування військовослужбовцям Збройних Сил України. Починаючи з 01.01.2014 по день виключення із списків особового складу зонального відділу базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення змінювався декілька разів. Січень місяць 2014 року визначений базовим виходячи із того, що щомісячна додаткова грошова винагорода з 01.01.2014 стала об'єктом індексації. Відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики від 02.03.2017 №23/0/66-17/163, місяць встановлення зазначеної грошової винагороди та місяць, в якому збільшувався відсоток цієї винагороди порівняно з попереднім періодом (в даному випадку - січень 2014 року), вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Березень 2018 року визначений позивачу базовим місяцем, у зв'язку підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям. Враховуючи все вище зазначене позивачу було здійснено нарахування та ви плазу індексації грошового забезпечення у відповідності до чинних норм законодавства, у зв'язку із чим, відсутні підстави щодо надання довідки про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення та щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2014 року по 29.03.2022 із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березня 2018 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
В силу статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
У зв'язку з прийняттям КМУ постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.
Водночас, слід зазначити, що відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені Постановою № 1013.
Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулася лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відтак, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
До 15.12.2015 абзаци 1- 4 пункту 5 Порядку № 1078 були викладені в наступній редакції.
У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.
Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
Тобто в чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15.12.2015, відсутнє таке поняття як «базовий місяць» для розрахунку індексації.
До того ж, зобов'язуючи відповідача при розрахунку індексації за період з 01.01.2014 по 14.12.2015 застосувати січень 2008 року як базовий безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.
Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо абзаців його абзаців 1-5 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015 або після цієї дати.
Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу з січня 2014 року по грудень 2015 року нараховувалася індексація грошового із встановленням базовим місяць, в якому відбувалося підвищення грошових доходів, зокрема, січень 2014 року.
З вищенаведеного слідує, що в період з січня 2014 року по грудень 2015 року базові місяці для нарахування індексації грошового забезпечення змінювались правомірно та індексація виплачувалась в повному обсязі згідно до законодавства.
З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення цієї частини позовних вимог.
Стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за період з січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараовувалася.
Однак, як зазначалося судом вище, починаючи з 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців, на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалося відповідно до постанови Кабміну Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2008 (п.13).
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабміну Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації - не відбувалося.
Крім цього, суд зауважив, що згідно з наказом Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого збільшилися посадові оклади військовослужбовців.
Отже, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.
Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 29.03.2022, з встановленням базового місяця - березень 2018 року, суд зазначає наступне.
З наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку про нарахування суми індексації ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 29.03.2024 встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 не нараховувалася.
Виплату індексації грошового забезпечення позивачу розпочато лише з 01.12.2018 з встановленням базового місяця підвищення доходу - березень 2018 року.
Тому, враховуючи наявність правових підстав для отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з встановленням базового місяця підвищення доходу - березень 2018 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.
Однак, вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 29.03.2022, з встановленням базового місяця - березень 2018 року до задоволення не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а тому належать до часткового задоволення.
Правові підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не надав.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 30.11.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Повний текст рішення складений 16.12.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО