про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/7473/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 27.01.2022; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 27.01.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом розгляду у цій справі є перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 27.01.2022.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом пропущено.
Суд зазначає, що отримання представником позивача листа відповідача від 06.05.2024, у відповідь на її заяву, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011).
За наведеного, у суду відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин.
Позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20 та в постанові від 18.05.2023 у справі №560/19830/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у зазначеній вище частині, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.Б. Головко