16 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12938/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання противоправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в м.Києві № 164650004778 від 21.10.2024 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнання протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області № 72 від 22.07.2022 року про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати з 21.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу період роботи: - з 22.03.1993 р по 06.03.2008 на посаді електрозврювальника на Пирятинському ливарно-механічному заводі.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки останнім подано усі необхідні та достатні докази для підтвердження трудового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху.
12.11.2024 позивачем надано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини..
23.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
На підставі аналізу наданих заявником документи та відповідних норми чинного законодавства, Комісією з питань підтвердження стажу прийнято рішення від 22.07.2022 № 72, яким відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 2 частин другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: з 22.03.1993 по 06.03.2008.
Підстава відмови: відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника; відсутні відомості про проведення атестації робочих місць; у період з 22.03.1993 по 28.04.1994 не підтверджується зайнятість повний робочий день електрозварником ручного зварювання; за 2007 рік та за період з 01.03.2008 по 06.03.2008 відсутні відомості про оплату праці.
14.10.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління ПФУ в м. Києві та 21.10.2024 прийнято рішення №164650004778, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п.п.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підставою для відмови слугувало те, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, страховий стаж враховано повністю та складає 38 років 11 місяців 25 днів. Пільговий стаж за Списком №2 не враховано, оскільки Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 22.07.2022 №72 винесене рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.1993 по 06.03.2008.
Не погодившись із рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 22.07.2022 №72, рішенням Головного управління ПФУ в м. Києві від 21.10.2024 №164650004778, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
У статті 1 вказаного Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення:
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачуваного цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 55 років; 3) наявність страхового стажу, а саме: не менше 30 років у чоловіків, у тому числі на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців. При цьому за відсутності необхідного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але не менше половини такого стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються особам із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктами 20-22 Порядку № 637 передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Правила підтвердження стажу роботи визначені пунктами 23-27 Порядку № 637.
Так, згідно вказаних норм документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.
Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Отже, із аналізу наведених положень законодавства слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися або їх неможливо одержати внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, а також у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів), підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Також з аналізу наведених норм слідує, що ними передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, які полягають у тому, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджений Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах /надалі - Порядок №383/, який регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками 36-2003-п, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2) /пункт 3 Порядку № 383/.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 442-92-п (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років /пункт 4 Порядку № 383/.
Зазначена постанова 442-92-п набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації /пункт 4-1 Порядку № 383/.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника /пункт 4-2 Порядку № 383/.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць 442-92-п, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками 36-2003-п, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку /пункт 4-3 Порядку № 383/.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку 442-92-п /пункт 4-4/.
Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць 442-92-п. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось /пункт 4-5 Порядку № 383/.
У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене /пункт 4-6 Порядку № 383/.
У разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 чи № 2 36-2003-п працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації /пункт 5 Порядку № 383/.
Працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками 36-2003-п, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць /пункт 6 Порядку № 383/.
У разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.
Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку 442-92-п /пункт 7 Порядку № 383/.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12 застосовуються "Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173 v1173400-56 (приклад у додатку 3) /пункт 8 Порядку № 383/.
Пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками 36-2003-п, призначаються:
1) за Списком № 2 36-2003-п, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 36-2003-п, а інша в Списку № 2;
2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 або Списку № 2 36-2003-п, а інша цими Списками не передбачена /пункт 9 Порядку № 383/.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 637-93-п.
Отже, із аналізу положень Порядку № 383 слідує, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до пунктів 1-2 та 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 /надалі Порядок №442/, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Проаналізувавши відповідні норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а дійшла висновків, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Згідно із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, прийнятою відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії /надалі - Порядок №18-1/, який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Відповідно до пунктів 3 -4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Згідно з пунктами 10-11 та 14-15 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
трудова книжка;
документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Отже, процедура підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: 1) для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника та 2) до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, має певні особливості.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивач з 19.02.1988 прийнятий різником 2 розряду у Пирятинський ливарно-механічний завод; з 22.03.1993 встановлена друга професія - електрозварника 2 розряду з покладеними обов'язками по виконанню електрозварювальних робіт; 29.04.1994 присвоєно 3 розряд; різника металу на ножицях і пресах заготівельної дільниці і 3 розряд електрозварника; 12.04.1995 присвоєно 5 розряд різника металу на ножицях і пресах заготівельної дільниці; 29,04.1994 переведений електрозварником ручного зварювання 3 розряду заготівельної дільниці; 26.01.1998 присвоєно 4 розряд електрозварника ручного зварювання заготівельно-зварювальної дільниці; 06.03.2008 звільнений з роботи у зв'язку з переведенням до ТОВ “Будагротехніка».
Згідно архівної довідки від 23.06.2022 №07-03-П/Ч-50, виданої архівним відділом Лубенської районної військової адміністрації, відповідно до наказу Пирятинського промкомбінату №42 від 29.03.1974 Пирятинський промкомбінат перейменовано в Пирятинський ливарно-механічний завод; відповідно наказів з особового складу з 30.10.1980 Пирятинський дослідний спеціалізований завод; відповідно рішення Пирятинської районної ради народних депутатів від 20.01.1995 № 18 зареєстровано ВАТ “Пирятинський ливарно-механічний завод».
За змістом архівних довідок про заробітну плату від 23.06.2022 №№ 07-01- П/Ч-48, 07-01-П/Ч-44, 07-01-П/Ч-45, виданих архівним відділом Лубенської районної військової адміністрації, оплата праці проводилася за період роботи: з 22.03.1993 по 31.12.2006; з 01.01.2008 по 28.02.2008; у книгах нарахування заробітної плати за 1993-1998 ОСОБА_1 значиться різником металу 2 розряду.
Відповідно до копії наказу від 17.01.1995 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 електрозварникам ручного зварювання; наказу від 01.12.2000 № 60-к “Про результати атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 електрозварникам ручного зварювання.
Згідно архівної довідки від 23.06.2022 № 07-01-П/Ч-43, виданої архівним відділом Лубенської районної військової адміністрації, за 1993-2008 роки відомості про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати відсутні.
Вищевказані довідки містять посилання на документи, на підставі яких вони складені, а тому відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі цих документів, можуть прийматися для підтвердження стажу роботи відповідно до пункту 24 Порядку № 637.
Судом встановлено, що у розділі ХХХІІ «загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до професій за Списком №2 включено посади електрозварники та їх помічники.
Отже, посада, яку займав позивач у період з 22.03.1993 по 06.03.2008 року, була включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, чинного на період його роботи на такій посаді.
За змістом спірного рішення від 22.07.2022 №72 згідно запиту від 26.11.2019 з 29.03.2012 припинено державну реєстрацію юридичної особи ВАТ “Пирятинський ливарно-механічний завод».
Враховуючи, що у відповідача наявний доступ до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ВАТ “Пирятинський ливарно-механічний завод», суд доходить висновку, що відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника не може бути підставою для відмови у підтвердженні стажу роботи.
Судом відхиляються, як необґрунтовані посилання пенсійного органу у рішенні від 22.07.2022 №72, як на підставу для відмови у підтвердження пільгового трудового стажу позивача на відсутність відомостей про оплату праці за 2007 рік, за період з 01.03.2008 по 06.03.2008, оскільки під час розгляду справи знайшла своє підтвердження та обставина, що у період з 22.03.1993 по 06.03.2008 позивач працював у ВАТ "Полтавський ливарно-механічний завод" і відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано до суду документальних доказів, які б спростовували безпосередню зайнятість позивача на посаді електрозварника ручного зварювання.
Згідно архівної довідки про заробітну плату від 23.06.2022 №07-01-П/Ч-45 книга нарахування заробітної плати ВАТ "Полтавський ливарно-механічний завод" за 2007 рік втрачена.
При цьому, на особу не можна перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у його первинних документах за обліковим стажем та нарахуванням заробітної плати на посаду, яку використовував позивач у той чи інший період роботи у підприємстві за наявністю належного номера оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, після цього працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свій час неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для офіційного подання заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідачем не заперечується, що відповідно до записів трудової книжки вищевказані період роботи позивача зараховано до його страхового стажу.
Таким чином, суд прийшов до висновку щодо безпідставності відмови відповідача в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи з 22.03.1993 по 06.03.2008, оскільки усі необхідні відомості містяться в трудовій книжці. Також, нарахування та виплата заробітної плати позивачу у спірний період підтверджується архівними довідками.
З огляду на те, що рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 22.07.2024 № 72 є неправомірним, воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати позивачу у стаж роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаж роботи за періоди з 22.03.1993 по 06.03.2008.
З тексту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.10.2024 №164650004778 слідує, що підставами для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стало: відсутність необхідного пільгового стажу, так як, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 22.07.2022 №72 винесене рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.1993 по 06.03.2008.
Оскільки доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непідтвердження ОСОБА_1 роботи, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.03.1993 по 06.03.2008, було покладено в основу прийнятого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №164650004778 від 21.102024, то останнє є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати з 21.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача про призначення пенсії за віком у вигляді рішення від 21.10.2024 №164650004778, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідачів у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 22.03.1993 по 06.03.2008.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, враховуючи дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу, необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в м. Києві області повторно розглянути заяву позивача від 14.10.2024 з урахуванням висновків суду про зарахування до стажу роботи, що є підставою для призначення пенсії на пільгових умовах роботи за період з 22.03.1993 по 06.03.2008 та вирішити питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ 53,04053, ідентифікаційний код 42098368) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.07.2022 №72.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди трудової діяльності, передбачені пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електрозварника ручного зварювання Відкритого акціонерного "Полтавський ливарно-механічний завод" з 22.03.1993 по 06.03.2008 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.10.2024 №164650004778.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024, з урахуванням висновків суду про зарахування до стажу роботи, що є підставою для призначення пенсії на пільгових умовах роботи за період з 22.03.1993 по 06.03.2008, та вирішити питання про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва