справа №380/18695/23
16 грудня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- скасувати рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.08.2023 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме визнання позивача придатним до військової служби та ненадання направлення на додаткове обстеження;
- зобов'язати відповідача провести новий медогляд, врахувавши підтверджений лікарями фактичний стан здоров'я позивача, а саме ту хворобу, що унеможливлює проходження позивачем військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 01.08.2023 пройшов військово-лікарську комісію на предмет придатності до військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2023 № 3031, був встановлений діагноз: М 42.14; а 67; М 42.16; а 55.1; і 20; і 49.8 в графи II Розладу хвороб ст. 64 в, 74 в, 25 в, 40 в, 38 в, позивач визнаний придатним до військової служби. Вказує, що протягом тривалого часу позивач хворіє на такі захворювання, а саме: деформація грудної клітки ІІ ст. лійкоподібної форми, астенодегетативний синдром, астенія, зміни в кардіограмі, наявні сильні болі у спині та серці, ішемічна хвороба серця, стенокардія І ст., остеохондроз попереково - крижового відділу хребта. Спондилоатроз на рівні L5 - S1, задня протрузія між хребцевого диска L5 - L1. Всі захворювання були підтверджені лікарями на вимогу ВЛК, надані їм та долучені до матеріалів справи ВЛК. Вважає, що має захворювання, що робить позивача непридатним до військової служби. Дані захворювання прогресуючі і протікають тривалий термін.
Крім того звертає увагу, що проведенню медичного огляду призовників передує, серед іншого, здача загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту "В" (HBsAg), антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-НСV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW). Зазначає, що не проходив ці всі огляди та не здавав всі зазначені аналізи.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 29.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив, з підстав, що необхідний спектр медичних обстежень та аналізів військовозобов'язаного, до категорії яких належить позивач, під час мобілізації, на особливий період був проведений і відображений у Картці обстеження та медичного огляду від 01.08.2023 № 3051 та виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 28331177, що видані КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради. Результати проведених аналізів зареєстровані також в Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ). Під час медичного огляду позивача, останній був оглянутий усіма лікарями військово-лікарської комісії. Кожен спеціаліст записав у картку обстеження та медичного огляду висновок про придатність позивача до військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписав висновок. В пункті 11 картки обстеження та медичного огляду проставлений власноручний підпис позивача, де зазначено, що інформація щодо стану його здоров'я надана ним у повному обсязі.
Також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому ніхто не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Оскільки доказів, що свідчили б про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК позивачем не надано, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що рішення ВЛК прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця. Вважає, що в межах розгляду цієї справи судом не надається оцінка діагнозу позивача, а перевіряється дотримання відповідачем правових норм та визначеної ними процедури при проведенні його військово-лікарської експертизи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 01.08.2023 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2023 № 3051 проведено медичний огляд ВЛК рядового ОСОБА_1 01.08.2023. Діагноз: М 42.14; а 67; М 42.16; а 55.1; і 20; і 49.8. На підставі ст. 64 в, 74 в, 25 в, 40 в, 38 в графи II Розладу хвороб - придатний до служби.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби у формі довідки ВЛК від 01.08.2023 № 3051, звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону №2232, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Підпунктом «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з пунктом 2.4.5 розділу І Положення №4 02, ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК, суд зазначає таке.
Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Положення № 402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пунктів 20.1-20.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Судом встановлено, що позивач, як військовозобов'язаний пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби.
На думку позивача, рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визнання позивача придатним до військової служби у формі довідки ВЛК від 01.08.2023 № 3051 є протиправним, оскільки, як вважає позивач, він має захворювання, що робить його непридатним до військової служби. Дані захворювання прогресуючі і протікають тривалий термін.
З даного приводу суд зазначає таке.
Абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Позивач своїм правом на звернення до ВЛК регіону щодо перегляду рішень ВЛК не скористався. Однак, остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.
Так, відповідно, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Позивач у відповіді на відзив вказує, що 02.08.2023 звертався до ЦВЛК із заявою про перегляд постанови ВЛК нижчого рівня, однак заява не була розглянута.
Суд вважає, вказані доводи позивача безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження реалізації позивачем вищезазначеного права.
Суд зауважує, що відповідно до норм Положення № 402 саме рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, однак, позивач в судовому порядку не оскаржує рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК.
Щодо покликань позивача, що він не здавав всі аналізи відповідно до п. 2.5 глави 2 розділу II Положення № 402, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Згідно з п. 2.5 глави 2 розділу II Положення № 402 перед медичним оглядом усім призовникам проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту "В" (HBsAg), антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться флюорографічне обстеження органів грудної клітки, профілактичні щеплення у відповідності з календарем профілактичних щеплень, електрокардіографічне дослідження. Здійснюється вивчення медичних документів з поліклінік та лікувальних закладів за місцем проживання та перебування на обліку (медичної карти амбулаторного хворого, виписки з медичної карти від дільничного лікаря, лікаря-педіатра дільничного, виписних епікризів, даних диспансерного обстеження та лікарського спостереження, результатів попередніх медичних оглядів, інших документів, що характеризують стан здоров'я). Інші дослідження проводяться за показаннями.
Отже п. 2.5 глави 2 розділу II Положення № 402 стосується медичного огляду призовників.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, зважаючи на те, що станом на час виникнення спірних відносин позивач не належав до категорії призовників.
При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 10 Картки обстеження та медичного огляду від 01.08.2023 ОСОБА_1 оглядали такі лікарі: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, стоматолог. Також за вказаною Карткою проведено такі обстеження, як загальний аналіз крові, визначення групи крові та резус-фактор, загальний аналіз сечі, флюорографія органів грудної клітки, ЕКГ.
У пункті 11 Картки є підпис позивача про те, що він повідомив комісію про всі наявні у нього захворювання.
Щодо посилань позивача, що з оскарженого рішення ВЛК не вбачається здійснення відповідачем повного та всебічного аналізу і врахування всіх медичних показників щодо стану здоров'я позивача, то суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
До компетенції суду належить лише питання дотримання відповідачем положень законодавства щодо процедури проведення військово-лікарської експертизи позивача.
З цьому приводу суд зазначає, що таких доводів позивачем не висловлено, аргументів немедичного змісту (проведення військово-лікарської експертизи без участі позивача, ухвалення рішення неуповноваженою особою, інші порушення порядку проведення військово-лікарської експертизи) не заявлено.
Доказів порушень порядку чи процедури медичного огляду позивачем не надано та судом при розгляді справи не встановлено.
Отже, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сидор Н.Т.