справа № 380/15033/24
16 грудня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Самарець Аліни Миколаївни від 04 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 380/15033/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (Відповідач/Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 08 квітня 2022 року по 07 травня 2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та грошового забезпечення за червень 2022 року за період 01 липня 2022 року по 23 червня 2024 року (день фактичної виплати) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 08 квітня 2022 року по 07 травня 2022 року в розрахунку до 100000, 00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та грошового забезпечення за червень 2022 року за період 01 липня 2022 року по 23 червня 2024 року (день фактичної виплати) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, у сумі 17826,38 грн (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість грн 38 коп.);
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 08 квітня 2022 року по 07 травня 2022 року та грошового забезпечення за червень 2022 року - за період з 01 липня 2022 року до дня фактичної виплати 23 червня 2024 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 08 квітня 2022 року по 07 травня 2022 року та грошового забезпечення за червень 2022 року - за період з 01 липня 2022 року до дня фактичної виплати 23 червня 2024 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
В решті позовних вимог відмовлено.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
У вказаному рішенні суд відзначив, що питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суд вирішуватиме після отримання доказів їх понесення.
05 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Самарець Аліна Миколаївна подала через систему «Електронний суд» заяву від 04 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 380/15033/24 про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Представник відповідача подав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі від 03 грудня 2024 року, а також заперечення на клопотання (заяву) від 06 грудня 2024 року, в яких зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не погоджується із сумою судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить відшкодувати. Зазначає, що підготовка процесуальних документів у цій справі не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, про що свідчить як сама позовна заява, так і інші процесуальні документи, а також справа не становить великої складності. Отже, заявлені витрати на правничу допомогу є неспівмірними, в задоволенні яких слід відмовити. Також відзначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також представником позивача не надано жодних інших доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі. Тож представник позивача не довела належними доказами вимогу про відшкодування таких витрат, тому що не продемонструвала порядок обчислення гонорару, його розмір, витрати часу для надання відповідних послуг.
З огляду на викладене просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат ОСОБА_1 відмовити.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Самарець Аліни Миколаївни від 04 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі, суд зазначає таке.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої названої статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної норми представник позивача подала до суду:
1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1182281 від 12 квітня 2023 року;
2. Договір № 2203/23-а про надання правової (правничої) допомоги від 22 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Аліни Самарець» (Адвокатське бюро), пунктом 4.1 якого передбачено, що вартість послуг визначається сторонами додатково в залежності від обсягу і характеру наданої правової (правничої) допомоги, а також місця і часу надання послуги.
3. Додаткову угоду № 3/1 від 01 січня 2024 року до договору № 2203/23-а від 22 березня 2023 року про надання правової (правничої) допомоги, за змістом якої сторони погодили продовжити строк дії договору № 2203/23-а від 22 березня 2023 року про надання правової (правничої) допомоги до 31 грудня 2026 року (включно), але не менше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
4. Додаткову угоду № 4 від 23 червня 2024 року до договору № 2203/23-а від 22 березня 2023 року про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якої розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги становить фіксовану суму 15000,00 грн, а його оплата здійснюється Клієнтом у готівковій або безготівковій формі шляхом післяплати не пізніше 15-х днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем Адвокатському бюро вартості послуг за надану правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Стосовно цієї обставини суд ураховує, що норма статті 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.
Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, у якій Суд заначив про те, що «КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».
Доводи представника відповідача про те, що представник позивача не довела належними доказами вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, тому що не продемонструвала порядок обчислення гонорару, його розмір, витрати часу для надання відповідних послуг, суд оцінює критично, оскільки в межах цієї справи розмір гонорару адвоката згідно з додатковою угодою № 4 від 23 червня 2024 року до договору № 2203/23-а від 22 березня 2023 року про надання правової (правничої) допомоги встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (15000,00 грн), не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
Водночас суд звертає увагу на те, що під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.
Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Суд також ураховує, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ тощо.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Указані висновки Верховного Суду відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд ураховує під час вирішення такого питання.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд під час розподілу судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань сторони відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Отже, заявлені позивачем до відшкодування 15000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
За цих обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, з огляду на конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, а також часткове задоволення позову судом, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Самарець Аліни Миколаївни від 04 грудня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 380/15033/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 16 грудня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.