16 грудня 2024 рокусправа № 380/18857/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить :
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік у меншому розмірі ніж у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з відповідача Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Незалежності за 2024рік у розмірі 13827грн. .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як вважає позивач, відмовляючи в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту. Зазначає, що, оскільки він є учасником бойових дій, та у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Натомість у серпні 2024 року відповідачем було виплачено позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 2700 грн., що є протиправним. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 10.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив (вх. № 18718ел від 25.09.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою № 369, дії Головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2024 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою № 1396 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій, головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги та відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати); повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №1396, органам Пенсійного фонду України не надано. Враховуючи наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, має статус інваліда війни 3 групи та отримує пенсію по вислузі років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 76% від розміру грошового забезпечення.
На виконання постанови від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України», передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у 2024 році, відповідно до якої позивачу, як інваліду війни ІІІ групи, 05.08.2024 нараховано та виплачено щорічну разову допомогу за 2024 рік у розмірі 2700 грн.
16.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області з заявою щодо перерахунку та виплати недоплаченої грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 13827,00( 7-ми мінімальних пенсій, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги).
30.08.2024 від Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області надійшов лист в якому відповідач повідомив, що виплата одноразової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік здійснювалася органами пенсійного фонду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році" відповідно до абз. 3 якої грошова допомога виплачується до 24 серпня 2024 року інвалідам війни ІІІ групи в розмірі 2700 грн.
Враховуюче вищевикладене, разову грошову допомогу на думку відповідача, позивач отримав відповідно до вимог Постанови №369.
Позивач не погоджується з відповіддю органів Пенсійного фонду України, відтак звернувся із позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій та інших соціальних виплат.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Згідно ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Так, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Згідно ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зокрема, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається учасникам бойових дій щорічна разова грошова допомога.
Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 року шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом від 25.12.1998 №367-XIV та доповненням ч. 4 ст. 12 наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком».
В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.
Втім, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 року внесені зміни до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виклавши норму в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
На виконання вищенаведених норм Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1396.
Постановою №1396 відповідно до ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України, затверджений Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань».
З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» №369.
Відповідно до Постанови №369 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:
інвалідам війни ІІІ групи разова грошова допомога виплачується в розмірі 2700 грн;
Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23 надана оцінка зазначеним обставинам та зроблений висновок, що за своєю природою передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, запроваджену Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що, в свою чергу, суперечить також ст. ст. 17, 22 Конституції України.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки стосовно застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі №440/14216/23 суд дійшов висновку, що своєю природою передбачена ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі - 2700 грн., що менше, ніж 7 мінімальних пенсій за віком.
Проте, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач інвалід війни ІІІ групи має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19, від 11.08.2023 року у справі №380/103/22).
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня, тобто щорічна разова допомога у 2024 році позивачу мала бути нарахована та виплачена в розмірі 16527,00 грн. (2361*7).
Враховуючи, що відповідачем у 2024 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу році у розмірі 2700,00 грн., що в свою чергу суперечить положенню ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що визначає розмір грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, яке відповідає Конституції України, та рішенню Конституційного Суду України.
Враховуючи наведене, суд висновує про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в меншому розмірі, ніж встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з зобов'язанням відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, нарахувавши та виплативши йому у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в меншому розмірі, ніж встановлений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у спірних взаємовідносинах в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій- задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії відповідача Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік у меншому розмірі ніж у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
3. Зобов'язати провести перерахунок разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, нарахувавши та виплативши її у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням раніше виплаченої суми допомоги в сумі 13827,00 грн.
4.Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна