13 грудня 2024 рокусправа №380/21851/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ: 20987385) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у перерахунку пенсії від 04.09.2024 № 13455008115 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування - Львівської міської ради та ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеній відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, перевести з 27.08.2024 року на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, враховуючи інформацію наведену: у Трудовій книжці ОСОБА_1 та Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вихід.-342 видану Управлінням соціального захисту ДТП ЛМР та Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вих.-343 видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради;
- стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із досягненням пенсійного віку позивачу призначено пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення". 27.08.2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.09.2024 № 13455008115 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. При цьому відповідач дійшов висновку, що станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (працювала на посаді службовця органів місцевого самоврядування) та не має 20 років стажу на посадах, внесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію державного службовця є протиправними, оскільки нею дотримані всі вимоги встановлені законодавством для переведення на вказаний вид пенсії. У зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з позовними вимогами не погодилася, у відзиві на позовну заяву зазначила про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування з огляду на наступне. Після 04.07.2021 року позивачу присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, такі посади з 04.07.2001 року не відносяться до категорій посад державних службовців, а, відтак, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723. Законом №889 визначено, що при прийнятті на державну службу державному службовцю присвоюється ранг в межах відповідної категорії. Адже, з 04.07.2001 року, з дня набрання чинності ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ від 07.06.2001, відповідно до пункту 11 частини 3 статті 3 Закону №889 визначено, що дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.
Отже, в період роботи в органах місцевого самоврядування позивач обіймала посади за якими після 04.07.2001 присвоювались спеціальні звання, а не ранги державного службовця.
Відтак, оскільки вказана посада не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, то відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу».
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав відзив на позовну заяву (вх. №83364 від 11.11.2024 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. З 01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VІІІ, у зв'язку з чим Закон № 3723-ХІІ втратив чинність крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і п. 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ.
Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також ч. 8 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ установлено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" було затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Порядком № 622 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 469, яка набрала чинності з 01.01.2020), передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ займали посади державної служби, та які пенсію призначену відповідно до Закону 3223, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VІІІ.
Особи, пенсії яким призначенні відповідно до Закону України «Про державну службу», у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення.
За документами електронної справи, Позивачу було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 09.03.2011, яку вона отримувала до 21.09.2020. З 22.09.2020 Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління № 13455008115 від 04.09.2024 про відмову Позивачу у переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ, оскілки станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) (працювала на посаді службовця органів місцевого самоврядування) та не має 20 років стажу на посадах, внесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України і.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 09.03.2011,
З 22.09.2020 Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
27.08.2024 Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
На підстави заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №13455008115 від 04.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ, оскілки станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (працювала на посаді службовця органів місцевого самоврядування) та не має 20 років стажу на посадах, внесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон від 16.12.1993 №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Отже, з аналізу вищенаведених норм ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, суд доходить висновку, що для реалізації позивачем права на пенсію державного службовця необхідним є дотримання таких умов: 1) вік (для жінок, які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року - 59 років 6 місяців); 2) загальний страховий стаж не менше 30 років; 3) наявність стажу не менше 10 років державної служби станом на 01.05.2016 року.
Відмовляючи у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідач вказав на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон від 07.06.2001 № 2493-III).
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону від 07.06.2001 № 2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону від 07.06.2001 № 2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 07.06.2001 №2493-III, дія Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 46 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у п. 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом від 07.06.2001 № 2493-III.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (далі - Порядок №283) (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органі місцевого самоврядування) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Як встановлено судом із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , зокрема:
- з 15.07.1999 зарахована на посаду спеціаліста II категорії з призначення допомог з присвоєнням 14 рангу сьомої категорії державного службовця;
- з 01.08.2001 присвоєно черговий 13 ранг сьомої категорії державного службовця;
- 14.08.2001 прийнята Присяга посадової особи відповідно ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
- з 01.10.2001 Відділ соціального захисту населення з 01.10.2001 реорганізовано у відділ праці та соціального захисту населення;
- 28.03.2003 внесено запис № 24 згідно якого з 01.01.2003 посада віднесена до шостої категорії. Присвоєно дванадцятий ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;
- з 01.01.2005 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- з 01.01.2006 переведена на посаду спеціаліста І категорії підвідділу соціального захисту населення як така, що перебуває в кадровому резерві;
- з 04.01.2007 в зв'язку з реорганізацією органів виконавчої влади переведена за її згодою на посаду спеціаліста І категорії сектору з призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту;
- з 10.06.2009 переведена за її згодою на рівнозначну посаду спеціаліста І категорії сектора соціальних програм Залізничного відділу соціального захисту;
- з 14.12.2011 переведена за її згодою на посаду головного спеціаліста сектора призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту, як така, що перебуває у кадровому резерві.
Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування, (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 червня 2001 року №2493-14 «Про службу в органах місцевого самоврядування» дію Закону України «Про державну службу» поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, вищевказаним законодавством, передбачало віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом №2493-14.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17 та в постанові від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17.
Таким чином, періоди роботи позивача з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби, в силу наведених вище законодавчих вимог.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.09.2024 № 13455008115 про відмову у переведенні позивача на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, є протиправним, оскільки відповідач при його прийнятті не врахував наведені вище норми матеріального права та не зарахував спірний період роботи позивача до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування - Львівської міської ради та ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеній відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, перевести з 27.08.2024 року на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, суд зазначає наступне.
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про переведення (перерахунок) пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про переведення (перерахунок) пенсії та прийняв рішення про відмову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної позивачу період роботи на посаді з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування та перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.08.2024 (дати звернення з заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»).
Також, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, видану Управлінням соціального захисту ДТП ЛМР, та Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вих.-343, видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради;
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В матеріалах справи наявна довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, видана Управлінням соціального захисту ДГП ЛМР та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вих.-343 видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради, що відповідають формам, затвердженими постановою правління пенсійного фонду України Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям від 17.01.2017 №1-3.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.08.2024 року на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вихід.-342, видана Управлінням соціального захисту ДТП ЛМР та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вихід.-343 видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.09.2024 № 13455008115
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.08.2024 та здійснити нарахування та виплату з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, яка видана Управлінням соціального захисту ДГП ЛМР та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вихід.-343, яка видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ: 20987385).
СуддяКухар Наталія Андріївна