про залишення позовної заяви без руху після відкриття
16 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1326/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Годунов Віталій Сергійович (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15 березня 2024 року по 16 жовтня 2024 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15 березня 2024 року по 16 жовтня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 26 вересня 2024 року та 16 жовтня 2024 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 26 вересня 2024 року та 16 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/643/24 за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та судовим рішенням Верховного Суду у справі № 440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року поновлено провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з огляду на наступне.
У позовній заяві представником позивача зазначено, що при звільненні позивачу не виплачені усі належні йому до виплати грошові кошти, у зв'язку з чим він звертався з позовом до суду у справі № 360/643/24, де суд зобов'язав відповідача перерахувати грошове забезпечення. Виплата за судовим рішенням відбулася лише 26 вересня 2024 року. Також відповідач виплатив позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) лише 16 жовтня 2024 року, а не в момент виникнення у позивача права на її виплату.
Щодо строку звернення до суду у позовній заяві представником позивача нічого не зазначено.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 зазначила, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З указаного вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є складовою заробітної плати, то на позовні вимоги у цій справі розповсюджуються строки позовної давності, встановлені статтею 122 КАС України, частиною п'ятої якої передбачено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За загальним правилом строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання встановлення початку перебігу строку звернення до суду неодноразово було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема і у постановах від 07 лютого 2023 року у справі № 480/2878/22, від 18 травня 2023 року у справі № 420/9651/22, від 29 червня 2023 року у справі № 640/13028/21 та багатьох інших, в яких касаційний суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має обчислюватися з дня проведення остаточного розрахунку з працівником.
Суд вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що відповідач виплатив додаткову винагороду відповідно до постанови № 168 лише 16 жовтня 2024 року, а не в момент виникнення у позивача права на її виплату - день звільнення, з огляду на наступне.
10 червня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 , в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби від 11 листопада 2023 року № 649-23 (форма Нвс-1), акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) від 11 листопада 2023 року № 649-23 (форма Нвс-5) в частині висновку про те, що нещасний випадок (травма) позивача пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби;
- зобов'язати відповідача скласти нові акти форми Нвс-1 та Нвс-5 відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, щодо травмування позивача 29 січня 2023 року з обов'язковим зазначенням, що травма ОСОБА_1 пов'язана з захистом Батьківщини;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непідготовки і невидачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29 січня 2023 року;
- зобов'язати відповідача підготувати та видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку позивач отримав 29 січня 2023 року, відповідно до Додатку 18 до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній служби України (пункт 6 глави 12 розділу III) з обов'язковим зазначенням, що травма ОСОБА_1 пов'язана з захистом Батьківщини;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії відповідно до постанови № 168;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 грн на місяць відповідно до постанови № 168 з урахуванням виплачених сум за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я: 30 січня 2023 року - 08 червня 2023 року - стаціонарне лікування у КНП «МКЛ № 6» ДМР; 03 липня 2023 року - 25 серпня 2023 року - стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ; 08 грудня 2023 року - 28 грудня 2023 року - реабілітація за висновком ВЛК у клінічному санаторію «Аркадія»; 11 січня 2024 року - 07 лютого 2024 року - стаціонарне лікування у ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ та у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії тривалістю 30 календарних днів, які надані: за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 1232 від 26 серпня 2023 року; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 3726 від 02 жовтня 2023 року; за довідкою ГВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ № 4262 від 03 листопада 2023 року; за свідоцтвом про хворобу № 261/92 від 07 лютого 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 18 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 360/643/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 18 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року до 19 травня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та станом на 01 січня 2023 року відповідно. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 18 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, здійснити перерахунок місячного грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року до 19 травня 2023 року, допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В указаному рішенні Луганським окружним адміністративним судом, серед іншого, зазначено, що позивач отримав травму під час ДТП, яке не пов'язано із захистом Батьківщини, тому підстав для нарахування йому відповідачем додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн немає. Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустках для лікування після травми у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком також не підлягають задоволенню.
У подальшому, витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм від 18 вересня 2024 року № 521 встановлено, що позивач отримав травму, пов'язану з захистом Батьківщині, який представник позивача надав відповідачу разом із запитом/заявою від 21 вересня 2024 року про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168.
На підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 жовтня 2024 року № 965-АГ «Про виплату додаткової винагороди» 16 жовтня 2024 року позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 1047328,65 грн.
Тобто, виплата проведена у добровільному порядку після того як Центральна військово-лікарська комісія своєю постановою змінила причинний зв'язок травми.
Таким чином, додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, у розмірі 1047328,55 грн не могла бути виплачена позивачу в день звільнення, оскільки станом на день звільнення підтверджуючі документи (витяг з ЦВЛК, свідоцтво із зазначенням, що травма отримана під час захисту Батьківщини), які є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди, у відповідача були відсутні. Оскільки відсутній факт отримання підтверджуючих документів щодо отриманої травми під час захисту Батьківщини до винесення наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, грошові кошти у розмірі 1047328,55 грн не входять до виплат, які належать позивачу при звільненні.
Із матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок із позивачем був проведений 26 вересня 2024 року.
Отже, перебіг строку звернення до суду з позовом у цій справі розпочався 27 вересня 2024 року - на наступний день за днем остаточного розрахунку, а сплив зазначений строк, відповідно, 28 жовтня 2024 року, оскільки 27 жовтня 2024 року припадало на неділю.
До суду позивач звернувся через свого представника 30 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд», тобто з порушенням місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати представнику ОСОБА_1 - адвокату Годунову Віталію Сергійовичу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява згідно з частиною п'ятнадцятою статті 171 КАС України буде залишена судом без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль