43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"12" грудня 2007 р.
Справа № 01/57-11А.
за позовом Дубівського споживчого товариства, м.Ковель
до Мощенської сільської ради, с.Мощена, Ковельського району
про визнання нечинним рішення №14/10 від 7.06.2007р., зобов'язання прийняти рішення про оформлення права власності
суддя Якушева І.О.,
при секретарі Пономаренко О.О.
за участю представників:
від позивача: Данилік Ф.Я. (дов. № 121 від 07.12.2007р.)
від відповідача: Федорук В.М. -голова Мощенської сільської ради
Суть спору: позивач в позовній заяві просить визнати нечинним рішення №14/10 від 7.06.2007р., зобов'язати Мощенську сільську раду прийняти рішення про оформлення Дубівському споживчому товариству права власності на приміщення магазину по вул.40-річчя Перемоги, 61 в с.Мощена, Ковельського району, посилаючись на те, що Дубівським СТ було подано всі необхідні документи, які підтверджують право власності споживчого товариства на приміщення магазину, а тому у відповідача не було підстав для прийняття рішення про відмову в оформленні права власності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на те, що відповідачем не було подано документів, які б свідчили про набуття Дубівським споживчим товариством права власності на магазин.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
7.06.2007р. Мощенською сільською радою було прийнято рішення №14/10 «Про дозвіл на оформлення права власності на магазин с.Мощена", згідно з яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на оформлення права власності на приміщення магазину "Товари повсякденного попиту" в с.Мощена.
Вважаючи, що рішення №14/10 від 7.06.2007р. прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та порушенням його прав, позивач оскаржив його до господарського суду.
Пунктом 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було подано всі необхідні документи, які підтверджують право власності споживчого товариства на збудоване ним приміщення магазину, а тому у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення про відмову в оформленні права власності.
Приймаючи рішення №14/10 від 7.06.2007р. та відмовляючи позивачу в оформленні за ним права власності на магазин, відповідач послався на те, що Дубівським СТ не подано документів на підтвердження будівництва ним магазину або документів про передачу йому приміщення іншою організацією чи власником.
Відповідно до ч.1 ст.328, ч.1 ст.329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність на підставах, не заборонених законом.
У відповідності із п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7.02.2002р., 7/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам, зокрема, на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Посилаючись на те, що він збудував магазин і є його власником, а тому сільська рада не мала законних підстав відмовляти в оформленні за ним права власності, позивач не подав акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети; акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію; у встановленому законом порядку не довів факту будівництва ним магазину, а отже і набуття права власності на магазин.
З Акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Ковельської райради депутатів трудящих Мощенському сільському магазину Дубівського ССТ у 1958 році, не випливає, що земля Дубівському СТ надається під будівництво.
З огляду на те, що позивач не довів факту будівництва ним магазину у 50-их роках по вул.40-річчя Перемоги, 61 в с.Мощена, доводи позивача про те що в даному випадку йому не потрібно було подавати акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, не заслуговують на увагу.
Разом з цим, лист Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-126 від 23.03.1999р., на який посилається позивач на обґрунтування своїх доводів, носить роз'яснювальний характер. Обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання є положення нормативно-правових актів.
При таких обставинах відсутні правові підстави для визнання нечинним рішення Мощенської сільської ради №14/10 від 7.06.2007р., зобов'язання прийняти рішення про оформлення права власності.
Керуючись ч.1 ст.328, ч.1 ст.329 Цивільного кодексу України, п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7.02.2002р., 7/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5), п.3 ст.2, ст.ст.160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
в позові Дубівського споживчого товариства до Мощенської сільської ради про визнання нечинним рішення Мощенської сільської ради №14/10 від 7.06.2007р., зобов'язання Мощенської сільської ради прийняти рішення про оформлення Дубівському споживчому товариству права власності на приміщення магазину по вул. 40-річчя Перемоги, 61 в с.Мощена, Ковельського району відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту постанови:17.12.2007р.