Справа №295/18626/24
1-кс/295/7956/24
16.12.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомира клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 62023240020000015 від 06.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рихта, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушеннях, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 62023240020000015 від 06.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України стосовноОСОБА_4 . В обгрунтування клопотання вказала, щоОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти НОМЕР_1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 11.12.2022 близько 07:20 год. не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_2 , що дислокується на території військової частини НОМЕР_3 , що у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 16:00 год. 21.12.2022, коли прибув до військової частини НОМЕР_2 , що дислокується на території військової частини НОМЕР_3 , що у АДРЕСА_2 , чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини проводив час на власний розсуд.
В обґрунтування клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 вказано про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Зокрема, слідчий вказує, що існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні. У зв'язку із цим, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на даний час не зменшився.
У зв'язку з цим сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе самовільно приєднатися до своєї військової частини, що ускладнить його явку до слідчого та суду, тому на переконання прокурора, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на даний час не зменшився.
Прокурор вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження дії запобіжного заходу та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та долучених захисником копій документів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вирішуючи зазначене клопотання, слідчий суддя виходить із загальних засад кримінального процесу та керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 3,4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вважає, що докази, надані прокурором, свідчать про наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії досудового розслідування, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
Слідчий суддя не праві втручатися в правильність правової кваліфікації дій підозрюваного.
Водночас, у випадку виникнення підстав, під час досудового розслідування слідчий, прокурор наділені повноваженнями як повідомити про нову підозру, так і змінити раніше повідомлену підозру.
На переконання слідчого судді надалі існують ризики, що зумовлювали обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання доведено наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та клопотання підлягає задоволенню в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на термін досудового слідства а саме до 13 лютого 2024 р.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 62023240020000015 від 06.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на термін досудового слідства а саме до 13 лютого 2025 р. без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомира ОСОБА_1