Справа №295/8119/24
Категорія 35
2/295/2127/24
28.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Ковтонюк І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, -
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 , опалювальною площею 43,60 кв. м, власником якої є відповідач, забезпечується послугами з централізованого опалення, постачання теплової енергії, що надає позивач. З 01.10.2015 по 01.05.2024 відповідач у повному обсязі не сплачував кошти за надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 48263,16 грн. Підприємство неодноразово нагадувало відповідачам про необхідність оплати заборгованості за надані послуги, проте відповідачі борг не сплатили. Тому просить стягнути з відповідача на свою користь 48263,16 грн боргу за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та витрати з оплати судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду справи та про підтримання вимог позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не надходило.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України та на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_1 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2024, де також він має зареєстроване місце проживання з 26.09.2003, є споживачем послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає позивач, та від отримання послуг не відмовлявся (а. с. 6, 27).
Відповідач своєчасно не проводив оплату за надані послуги за період з 01.10.2015 по 01.05.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 48263,16 грн, що підтверджується оборотами по особовому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та розрахунком заборгованості (а. с. 9-13).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що передбачено ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін (ст. 162 ЖК України).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019.
Обов'язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає з ч. 1 ст. 11 ЦК України про те, що цивільні справа та обов'язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відсутність між сторонами договору не може слугувати підствою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у поатвнові від 20.11.2024 в справі № 463/6799/18.
З огляду на те, що відповідач у порушення своїх зобов'язань не сплачував у повному обсязі та вчасно плату за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергі, чим були порушені права позивача, тому суд дійшов до висновку про задоволення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем, що підтверджено документально, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 322, 525, 526 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, ст. ст. 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 352-354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 48263,16 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та 3028,00 грн судового збору, а всього 51291,16 грн (п'ятдесят одна тисяча двісті дев'яносто одна гривня шістнадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771, р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк»).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Л.М. Семенцова