Справа №295/16564/24
1-в/295/1688/24
16.12.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання ДУ "Житомирська виправна колонія (№4)» про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Засудженого 19.02.2021 Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
Засудженого 22.07.2021 Черкаським районним судом Черкаської області за ст. ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч.4 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Засудженого 04.01.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 361 ч. 1, 361 ч. 2, 200 ч. 1, 200 ч. 2, 358 ч. 1, 258 ч. 4, 70 ч. 1, 70 ч.4 КК України на 7 років позбавлення волі.
Початок строку 16.12.2020
Кінець строку 16.12.2027
Адміністрація ДУ "Житомирська виправна колонія (№4)» звернулася з поданням про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886 - ІХ стосовно засудженого ОСОБА_3 .
Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує.
Засуджений згоден на розгляд справи без його участі.
Прокурор подання підтримав.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
09 серпня 2024 набрав чинності Закон України 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.02.2021 ОСОБА_3 засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
За вказаним вироком ОСОБА_3 вчинив 1 епізод крадіжки: 16.12.2020 на суму 8333 грн. 33 коп., що не підлягає декриміналізації через те, що розмір перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22.07.2021 ОСОБА_3 засуджено за ст. ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч.4 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.
За вказаним вироком ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжок: 1) 28.08.2020 на суму 5266 грн. 33 коп.; 2) 28.08.2020 на суму 8240 грн., що не підлягають декриміналізації через те, що їх розмір перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.01.2023 ОСОБА_3 засуджено за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 361 ч. 1, 361 ч. 2, 200 ч. 1, 200 ч. 2, 358 ч. 1, 258 ч. 4, 70 ч. 1, 70 ч.4 КК України на 7 років позбавлення волі.
За вказаним вироком ОСОБА_3 вчинив сімнадцять епізодів крадіжок: 1) 23.09.2018 на суму 1000 грн.; 2) 23.09.2018 на суму 800 грн.; 3) 25.09.2018 на суму 1000 грн.; 4) 23.09.2018 на суму 800 грн.; 5) 23.09.2018 на суму 100 грн.; 6) 25.09.2018 на суму 1000 грн.; 7) 23.09.2018 на суму 1900 грн.; 8) 23.09.2018 на суму 1000 грн.; 9) 23.09.2018 на суму 800 грн.; 10) 23.09.2018 на суму 100 грн.; 11) 25.09.2019 на суму 1000 грн.; 12) 01.10.2018 на суму 1034 грн. 75 коп.; 13) 22.07.2019 на суму 6333, 83 коп.; 14) 22.07.2019 на суму 400 грн.; 15) 22.07.2019 на суму 474 грн. 33 коп.; 16) 10.01.2020 на суму 17600 грн.; 17) 24.10.2020 на суму 1776 грн.
Епізоди 1,2,3,4,5,6,8,9,10,11,12,14,15 підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караними діяннями.
Епізоди 7, 13, 16 не підлягають декриміналізації через те, що їх розмір перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 - 1921 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 - 2102 грн.
Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП. За таких обставин вчинене засудженим діяння на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караним. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Суд вважає, що у зв'язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання.
Суд приходить до висновку, що у зв'язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.01.2024 по епізодах 1,2,3,4,5,6,8,9,10,11,12,14,15 ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Водночас, за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.01.2023 ОСОБА_3 по епізодах 7, 13, 16заподіяв матеріальну шкоду, розмір яких перевищує два неоподатковуваних мінімума доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, а відтак вчинене ним діяння за вказаним епізодом є кримінально караними.
З урахування цього, суд приводить вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.01.2023 у відповідність до вимог Закону №3886-IX від 18.07.2024 в частині звільнення від відбування покарання за ст. 185 КК України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
Подання задоволити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.01.2023 , за епізодами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15 за ст.185 ч.1, 185 ч.2, 183 ч.3 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Вважати ОСОБА_3 , таким що засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.01.2023 за ст.185 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі; за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі; за ст.361 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі; за ст.362 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі; за ч.1 ст.200 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 51000 грн.; за ст.200 ч.2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 85000 грн.; за ст.358 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.; за ст.358 ч.4 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарання за новим вироком та вироком від 22.07.2021 Черкаського районного суду Черкаської області, визначити остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Початок строку покарання та застосування ч.5 ст. 72 КК України рахувати за вироками Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.02.2021, Черкаського райнного суду Черкаської області від 22.07.2021 та Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.01.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1