Справа № 159/4024/24
Провадження № 2/159/1178/24
11 грудня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
при секретарі судового засідання Конашук М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.10.2024 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
31.10.2024 розгляд справи відкладено через неявку учасників справи.
11.12.2024 позивачка до суду повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою учасників справи, фіксування судового засідання технічними засобами, не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610202930746 та № 0600297374270, за вказаною в позовній заяві адресою позивачка ОСОБА_1 відсутня.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому, і не з'являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Таким чином, суд дійшов висновків про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки неявка позивачки у судове засідання, призначене на 11.12.2024 є повторною, доказів поважності причин неявки суду не надано, а заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.
Керуючись ч. 5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257, ст.ст. 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачці право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Головуючий:А. В. Чалий