Ухвала
12 грудня 2024року
м. Київ
справа № 759/25337/23
провадження № 61-13922св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шнайдера Сергія Володимировича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнових прав на об'єкт інвестування - квартиру
АДРЕСА_1 ухвалою від 21 травня 2024 року відмовив у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Київський апеляційний суд постановою від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року залишив без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Шнайдер С. В., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 листопада 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Шнайдера Сергія Володимировича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов