12 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 357/12046/23
провадження № 61-16231ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко Аліни Олексіївни, боржник: ОСОБА_2 ,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив визнати протиправними дії державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко А. О. щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року у справі № 357/12046/23.
Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року були вжиті заходи забезпечення позову та заборонено ОСОБА_2 здійснювати будівництво житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 га по АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
10 жовтня 2023 року на підставі вказаної ухвали головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, яким заборонено боржниці здійснювати будівництво житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 га по АДРЕСА_1 .
Виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 було закінчене на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом винесення головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної Виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. відповідної постанови від 08 листопада 2023 року.
Вказану постанову державного виконавця було оскаржено заявником в судовому порядку шляхом подання скарги про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання поновити порушене право скаржника.
07 грудня 2023 року Білоцерківським міськрайонним судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні скарги через ненадання доказів невиконання ОСОБА_2 ухвали суду станом на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та роз'яснено право скаржника на повторне пред'явлення ухвали суду про забезпечення позову до примусового виконання.
Також вказував, що ОСОБА_2 у 2024 році не припиняла здійснювати активне будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці. Скаржником та його дружиною неодноразово здійснювалися виклики працівників поліції.
24 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби заяву про виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 09 жовтня 2023 року, проте в ході звернення до відділу державної виконавчої служби 29 квітня 2024 року йому стало відомо про те, що 25 квітня 2024 року державним виконавцем відділу Марінченко А. О. було складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання на підставі пункту 2 частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» без прийняття до виконання. Вважає, такі дії по поверненню виконавчого документа є протиправними, так як ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року забезпечено позов шляхом заборони будівництва на спірній земельній ділянці, а державним виконавцем, незважаючи на порушення боржником заборони будівництва, не вживаються заходи виконання вказаного рішення суду.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 10 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 задовольнив повністю.
Визнав протиправними дії державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко А. О. від 25 квітня 2024 року щодо повернення виконавчого документа - ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 357/12046/23 без прийняття до виконання.
Зобов'язав державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року у справі № 357/12046/23.
Київський апеляційний суд постановою від 06 листопада 2024 року апеляційні скарги державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко А. О. та ОСОБА_2 задовольнив.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
02 грудня 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суди встановили, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року були вжиті заходи забезпечення позову та заборонено ОСОБА_2 здійснювати будівництво житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 га по АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
12 жовтня 2023 року головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
19 жовтня 2023 року головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. накладено штраф на ОСОБА_2 за невиконання ухвали суду про заборону будівельних робіт.
Вимогою державного виконавця, адресованою боржниці та стягувачу було повідомлено про обов'язковість бути присутніми при перевірці виконання рішення суду від 07 листопада 2023 року о 11:00 год та повідомлено про наслідки невиконання даної вимоги.
07 листопада 2023 року головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. складено акт про те, що 07 листопада 2023 року будівельні та ремонтні роботи по АДРЕСА_1 не проводяться.
08 листопада 2023 року головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Камінської А. К. про визнання неправомірними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
24 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби про прийняття до виконання виконавчого документа ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 09 жовтня 2023 року щодо заборони будівництва ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .
Згідно повідомлення державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко А. О. від 25 квітня 2024 року повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, так як вказане виконавче провадженням було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 2218/25821/2012 (провадження № 61-1864св23) зазначено, що «за змістом пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв'язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню».
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При поверненні виконавчого документа стягувачу державний виконавець Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Марінченко А. О. керувалася пунктом 2 частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадженням, згідно з яким приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в інших випадках, передбачених законом.
У вказаному повідомленні вказано, що на виконанні відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження, яке закінчено на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2023 року державним виконавцем 19 жовтня 2023 року при виїзді за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що проводиться будівництво житлового будинку про що складено відповідний акт.
19 жовтня 2023 року головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. накладено штраф на ОСОБА_2 за невиконання ухвали суду про заборону будівельних робіт. Після чого направлено вимогу про обов'язковість бути присутнім при перевірці виконання рішення суду від 07 листопада 2023 року о 11:00 год.
07 листопада 2023 року державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. складено акт про те, що будівельні та ремонтні роботи по АДРЕСА_1 не проводяться та наступного дня виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із фактичним виконанням ухвали суду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є чинною та не скасована, тому державним виконавцем правомірно було повернуто виконавчий документ стягувачу.
Судом апеляційної інстанції також враховано, що 14 листопада 2023 року ТОВ «АРМОВІРБУД» було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення Українським незалежним інститутом судових експертиз» будівельно-технічної експертизи від 23 листопада 2023 року № 304/11-2023 житловий будинок по АДРЕСА_1 на день його огляду 16 листопада 2023 року є незавершений будівництвом. Висновок містить інформацію про його розміри, відповідність даним будівельного паспорту, розташування по відношенню до меж сусідньої земельної ділянки та інш.
З даних долученої до справи декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною інспекцією архітектури та містобудування України № 1у101231201880 житловий будинок за АДРЕСА_1 введено в експлуатацію 01 грудня 2023 року.
13 березня 2024 року державним реєстратором Білоцерківської міської ради Бурімською М. І. закінчений будівельний об'єкт - житловий будинок за АДРЕСА_1 було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 , про що свідчить інформація у долученому до справи витягу з Державного реєстру речових прав.
Отже, суд апеляційної інстанції виходив із того, що житловий будинок за АДРЕСА_1 завершено будівництвом й у встановленому законом порядку його набуто у власність.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що повідомлення від 25 квітня 2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, прийняте державним виконавцем державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Камінською А. К. є правомірним.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про порушення норм судом матеріального та процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень, а тому за таких підстав у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко Аліни Олексіївни, боржник: ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко