12 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 643/15159/21
провадження № 61-15763ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та зобов'язання вчинити певні дії,
постановив ухвалу про наступне:
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення головного спеціаліста відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шкарупи С. О. від 02 серпня 2019 року про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати уповноважених осіб Департаменту реєстрації Харківської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.
2. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, позов задоволено, скасовано рішення спеціаліста відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шкарупи С. О. від 02 серпня 2019 року про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано уповноважених осіб Департаменту реєстрації Харківської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.
3. 26 листопада 2024 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі - АТ «Перший Український Міжнародний банк», відповідач) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
4. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
7. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
8. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
9. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
10. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
11. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
13. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Суд першої інстанції в ухвалі від 30 серпня 2021 року про відкриття провадження у справі вказав, що згідно із частиною шостою статті 19 ЦПК зазначена справа є справою незначної складності, а тому відноситься до малозначних справ і відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
15. У касаційній скарзі АТ «Перший Український Міжнародний банк» зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Наявність перелічених обставин відповідач жодним чином не обґрунтовує.
16. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
17. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).
Суд наголошував, що «фундаментальне значення» для справи, яка була у нього на розгляді, для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
18. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
19. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
20. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з'ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.
21. Особа, яка подає касаційну скаргу зобов'язана надати докази та навести доводи на обґрунтування наявності обставин, що є підставою для допуску судового рішення у його справі до перегляду Верховним Судом.
22. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. В даному випадку АТ «Перший Український Міжнародний банк» не обґрунтувало та не підтвердило належними доказами фундаментальний характер питання права, яке воно підняло у касаційній скарзі, для формування єдиної правозастосовної практики в Україні, а також те, що справа має для нього виняткове значення.
24. Зокрема, не вказано фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
25. Відсутні підстави вважати, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для забезпечення єдності правозастосовчої практики. Аргументи АТ «Перший Український Міжнародний банк» зводяться до незгоди з оцінкою судами першої й апеляційної інстанцій зібраних доказів і встановлених обставин.
26. Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.
27. АТ «Перший Український Міжнародний банк» мало можливість доводити свої заперечення проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
28. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
29. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, вони за загальним правилом не підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 643/15159/21.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков