Ухвала від 16.12.2024 по справі 5015/118/11

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 5015/118/11

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Львівметалпласт"

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024

та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

у справі № 5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

до відповідача-1: арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

до відповідача-2: Товарної біржі "Альянс"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Абданк"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Львівметалпласт"

про: визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону

у справі: №5015/118/11

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону. Визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2). Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот №1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ». Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот №2), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з Товарної біржі «Альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 вимоги апеляційної скарги Приватного підприємства "Львівметалпласт", задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 скасовано та прийнято в нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2). Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот №1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ». Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот №2), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з Товарної біржі «Альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Львівметалпласт" з доданими до неї матеріалами (надіслана 22.11.2024, згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 5015/118/11, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" відмовити повністю.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС).

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX, далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з приписами частин п'ятої, шостої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Представник скаржника адвокат Гаврилюк Олександр Романович який представляє інтереси юридичної особи, не зазначає про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету. В касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків адвоката Гаврилюка Олександра Романовича, що унеможливлює здійснити перевірку наявності в нього електронного кабінету.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 174 ГПК України).

Отже, адвокату Гаврилюку Олександру Романовичу, який представляє інтереси юридичної особи Приватного підприємства "Львівметалпласт" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати Суду докази реєстрації електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства "Львівметалпласт" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №5015/118/11- залишити без руху.

2.Надати Приватному підприємству "Львівметалпласт" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3.Роз'яснити скаржнику у справі №5015/118/11, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.