13 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/352/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни
на рішення Господарського суду Закарпатської області
у складі судді Пригари Л. І.
від 07.05.2024 та
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кравчук Н. М., Малех І. Б., Матущак О. І.
від 22.10.2024
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
до Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни
про стягнення 645 860,82 грн вартості необлікованого об'єму спожитого природного газу,
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/352/22 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" 645 860,82 грн вартості необлікованого об'єму спожитого природного газу, а також 9 687,91 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою від 22.10.2024 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/352/22.
25 листопада 2024 року Фізична особа - підприємець Березовський Клара Андріївна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 907/352/22, а також клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 645 860,82 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 240 500,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
В касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Березовський Клара Андріївна зазначає, що не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки вважає їх прийнятими з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неврахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та такими, що підлягають скасуванню. На думку Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни, суди не проаналізували виявлені під час експертизи порушення, наявні в матеріалах справи, та у сукупності з дослідженням
інших доказів; достеменно не встановили, що виявлені порушення не мають своїм наслідком викривлення даних обліку природного газу. При цьому підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 907/352/22 скаржниця визначає наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:
- судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/1656/17, від 02.04.2019 у справі № 903/885/17, від 09.04.2019 у справі № 903/853/17, від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18, від 05.11.2019 у справі № 922/137/19, від 28.12.2019 у справі № 911/721/19, від 12.03.2020 у справі № 920/1217/16, від 26.06.2020 у справі № 911/720/19, від 08.09.2020 у справі № 922/4351/19;
- судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки письмовим доказам по справі, не наведено достатніх обґрунтувань надання переваги суб'єктивним твердженням відповідача над правовою позицією і доказами позивача, що не відповідає частині 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пунктів 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Однак в касаційній скарзі Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни взагалі не зазначає про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 907/352/22 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі № 907/352/22, Суд не розглядає клопотання Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/352/22 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Березовський Клари Андріївни на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
В. І. Студенець